|
Після ряду гучних заяв та спільних паплюжень, перечитавши та вислухавши всі сторони коаліційно-грузинського конфлікту, JeyNews звернувся до молодої політичної сили, Союзу Лівих Сил, висловити думку партії та однодумців.
- Події в Південній Осетії найчастіше представляються як технологія для перемоги на виборах одного з кандидатів у президенти США, продовження війни цивілізацій і т.п. У будь-якому випадку, Росія фактично кинула виклик Америці й, може, бути всьому Заходу. Чи не призведе це до якихось змін у сформованій вже картині миру?
Я згодний з думкою президента Франції Ніколя Саркозі, яку він висловив на одному із засідань декілька днів тому. Він сказав: «Ми повинні визнати той факт, що однополярний мир закінчився. Як мінімум, мир стає мультиполярним». На даному етапі ми бачимо, що Росія зробила заявку на лідерство, і цю заявку було підтверджено силою і логікою. Росію зараз дуже активно підтримують країни Шанхайської організації співробітництва. Ці країни, у першу чергу Китай, так само, як і вона, бачать себе не просто регіональними лідерами, а країнами, які не будуть погоджуватися із другою роллю в цьому світі, коли одн лише США командують усім.
Ми з вами переживаємо історичний момент, коли починаеється переформатування всього у світі: систем безпеки, економічних систем, цивілізаційні переформатування. І в цьому процесі, що зараз починається, Україна повинна не загубитися та зробити правильний вибір. А єдиний правильний вибір - участь у створенні цих систем разом з Росією й країнами Старої Європи, які її підтримують. Я маю на увазі Францію, Іспанію, Німеччину, де, незважаючи на позицію Ангели Меркель, загальний настрій в Бундестазі й у суспільстві цілком лояльний до Росії. Тут Україна повинна себе знайти.
Але чи встане Стара Європа на сторону Росії у відкриту? Поки виходить, що вона протистоїть США сама. І при цьому Росія явно відмовилася від спроб боротися за союзництво колишніх республік СРСР, чому?
- Дуже погано, що Україна останнім часом стоїть на американському боці. Але те, що Росія відмовилася від союзництва, не відповідає дійсності. Зараз там починається серйозний поворот у цьому напрямку. Дійсно, протягом багатьох років Російська Федерація більше була зайнята своїми внутрішніми проблемами. Я не зовсім згодний з постановкою питання, яку у свій час запропонував Путін, і яка була реалізована: Росія повинна стати замкнутою високоефективною корпорацією. Не враховуючи зовнішньополітичні фактори й тенденції, не враховуючи наявність союзників. Отож від цієї установки Росія зараз відходить, я прекрасно знаю, що там відбувається і яким чином. Росія буде дуже серйозно міняти свою зовнішню політику, у першу чергу стосовно таких держав, як Україна, Білорусія, Казахстан, країнам ближнього зарубіжжя загалом
Чи зможе Росія протистояти?.. Це можна сказати по іншому: буде холодна війна чи ні? Холодної війни не буде. Сполучені Штати Америки дуже хочуть, щоб так і відбулося, дуже їм хочеться не дати піднятися ані Росії, ані Китаю, і взагалі нікому, крім себе великих і коханих. Але зараз часи змінилися. Якщо у 80-ті роки європейським країнам з головою вистачало нафти й газу, які добувалися в Норвегії, то зараз Європа фактично енергозалежна від Російської Федерації. 40% енергоресурсів Європа одержує від неї. Більш того, за прогнозами ця залежність країн ЄС буде рости й далі, в арифметичній прогресії. Євросоюз хоче жити краще й споживати більше. Країни Старої Європи серйозно замислилися над тим, а чи потрібні їм взагалі американські неофіти, які ввійшли ЄС - країни Балтії, Польща, які намагаються відстоювати іншу точку зору на майбутнє Європи.
Так що ніякої війни за участю європейської цивілізації не буде. Це показали останні засідання Ради безпеки ООН і ОБСЄ, де було вирішено, що ніяких санкцій проти Росії вжито не буде. Крім того, найближчим часом почнеться дуже серйозне змагання між Китаєм і Європою за енергоресурси Росії. Китай уже зробив серйозні заявки щодо будівництва газо- та нафтопроводів через Тибет на свою територію. Китайська економіка росте, росте енергоємкість, це їм дуже необхідно. Плюс до того ж у самій Росії бурхливий ріст економіки приводить до того, що їм самим не вистачає енергоресурсів. Яскравим прикладом є сучасна ТЕС біля Пітєра, що відкривав особисто Путін. Тоді говорилося, що тепер вже Петербург вирішить всі проблеми з теплом. Однак газу для цієї ТЕС не вистачає, величезна суперсучасна станція випалює мазут, на виході золота електрика, золоте тепло. І в Європі розуміють, що Росія може непогано обходитися без європейських країн, пустивши газ на власні потреби. Ніхто цього не хоче виходячи з нових реалій, і енергетична безпека виходить на перше місце.
Мир став занадто глобальним і занадто переплетені у ньому інтереси. Усе більше й більше країн розуміє, що такого бешкетника як США давно час поставити на місце. І це буде зроблено. Росія ніколи не буде в ізоляції. Ніколи.
Проте, у голів українців старанно вбивається думка, що Росія - агресор, це її політика й вона може бути застосована до України, «москалі будуть нас бомбардувати». Чи дійсно є ймовірність того, що «осетинський сценарій» можливий, наприклад, у Криму?
Я скажу інакше. Локальні конфлікти будуть відбуватися обов'язково й справа тут не в Росії. Вони були й будуть завжди, у світі постійно йде біля тридцяти воєн. Не Росія ж їх розв'язала. У нас із вами ще попереду війна в Ірані, у якій зацікавлені США. Як і раніше, непрості відносини між Ізраїлем і арабським світом. На локальних конфліктах заробляються гроші, відпрацьовуються можливості армій, і головне, так відбувається війна за світовий інформаційний простір і вплив у світі. Раніше були колоніальні війни, тепер вони глобально-інформаційні. Так створюються нові системи, у тому числі системи безпеки. Це світова війна неможлива, оскільки засоби знищення настільки розвинені, що переможців не буде.
Чи можлива агресія Росії проти України? Ніколи! Як страшний сон про це все повинні забути. Я думаю, всі вже спостерігають, що в Україні починається протверезіння від націоналістичного угару . Істеричні русофобські настрої навіть перемістилися територіально в один єдиний куточок, у пропрезидентську коаліцію. І закінчаться ці ідіотські розмови, як тільки пройдуть президентські вибори. Піде наш «Саакашвили», прийде людина більше зважена, котра хоча б не буде видавати свої хворобливі фантазії за державні інтереси. Отоді в нас все почне налагоджуватися й усе буде чудово. Повторюся: наш цивілізаційний вибір - не американські проекти світового панування, а європейські системи безпеки разом із РФ. Якщо ми підемо цим шляхом, то до 2015 року будемо великою європейською державою. Усе. Крапка.
- Що й кримські проблеми автоматично розв'яжуться як піде Ющенко?
- Проблеми, які накоїв Ющенко за чотири роки, просто величезні. Їх неможливо просто замовчати. Їх необхідно вирішувати. І коли я говорив, що в нас усе буде добре, це, насамперед, означає, що коли піде Ющенко в нас з'явиться можливість впливати на процеси розбір цих завалів. Один з найважливіших варіантів рішення - перехід до федеративної будови держави. Саме федералізація країни, саме рознесення інструментів влади й грошей від центру на рівень територіальних громад, сіл, міст, районів. Це вирішить всі питання.
- Але чи дійде до цього? Те, що відбувається зараз у парламенті, схоже на чергову спробу за старим сценарієм поділити країну навпіл.
Так, вони будуть до цього прагнути. І якщо зараз буде проголосоване підвищення прохідного бар'єра, це буде дуже погано. Ми з вами тоді прийдемо не до децентралізації влади, а до наймогутнішої її концентрації в руках двох людей, які будуть обкрадати країну, і нічого не запропонують замість. Це буде серйозний удар по демократичних процесах у країні. Все-таки я сподіваюся, що вистачить мудрості у Верховної Ради не приймати такий закон, що просто вщент вб'є представництво в парламенті різних політичних партій, і буде працювати тільки в інтересах Януковича й Тимошенко. Але в кожному разі, доти, поки Ющенко перебуває на посту президента, взагалі ніяких варіантів немає...
- Перекроювання політичної системи в Україні буде відбуватися в найближчі два роки, і за цей час відбудуться як мінімум президентські вибори. Чи можна сподіватися, що життя в країні буде більш-менш стабільна, або, про всякий випадок, запастися сіллю й сірниками?
Аналіз стану справ в економіці, в аграрному секторі, у металургії, хімічній промисловості, говорить про те, що навіть якщо завтра раптом прийдуть безмежно обдаровані люди, які будуть не красти, а працювати й служити народові, то все одно навести порядок буде дуже складно. Розкручені дуже погані процеси за час знаходження при влади колишніх революціонерів. Найближчий рік нам з вами буде як мінімум дуже важко. Очікується серйозна криза в енергетичній сфері й металургії, обвальний зріст цін на енергоносії, що відіб'ється на простих громадянах. Швидше за все, інфляція буде в районі 30-40%. Все подорожчає у два рази до Нового року. Але, незважаючи на все це, я оптимістичний у тому розумінні, що однаково все це закінчиться. Закінчиться через рік-два. Усе буде нормально. Усе буде добре.
- Чи дістане сил у СЛС протиснутися у велику бійку, і розкидати не тільки великоваговиків, але й дрібноту накшталт Єдиного центру чи «Свободи», які начебто на щось розраховують?
- Ми будемо брати участь у виборах, якими б вони не були: чергові, дострокові. Але я не виключаю, що прийдеться реалізувати парадигму, навколо якої створювався Союз Лівих Сил - об'єднання лівих партій. Цього вимагає час
|
