середа, 28 червня, 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    
 Соціальна політика України на 2012 рік
 Український баскетбол об'єднався - офіційно
 Жінка і гроші: 10 типових помилок
Жінка і гроші - союз непростий...
Інтерв'ю

Віктор Скочко: Агрострахуванням ми захищаємо свої інвестиції

17.02.2011
12:46
Віктор  Скочко:  Агрострахуванням ми захищаємо свої інвестиції

ТОВ «Агрофірма імені Довженка», яке розташоване в Полтавській області і входить до складу агропромислового холдингу «Астарта-Київ», відоме в Україні своїми високими врожаями цукрового буряку та зернових культур. А ще воно знане тим, що постійно надає великого значення сучасному агрострахуванню. Так, торік сільгосппідприємство вперше скористалося можливостями страхового продукту, який передбачає страхування озимої пшениці на весь період вегетації і розвитку. І, як запевняє генеральний директор агрофірми Віктор СКОЧКО, цей продукт приніс їм чималу користь.  

-          Результати роботи  аграріїв значною  мірою залежать  від погоди. Скажіть,  будь ласка, яка  ваша думка про  агрострахування?  Чи потрібне воно  сільгоспвиробникам?

Ви поставили питання про страхування і я одразу подумки озирнувся назад - у 1983-й рік, коли прийшов працювати в сільське господарство. То була інша країна. Вона серйозно переймалася сільським господарством. Сільськогосподарська галузь залишалася державною структурою. Різного роду ризики та катаклізми природа створювала і тоді, були проблеми, але посівним матеріалом, грошовими ресурсами і всім іншим держава забезпечувала аграріїв повною мірою. І краху цих підприємств вона не допускала.

А в 90-ті роки ми чого не страхувалися? Бо були дуже бідними. Це були роки виживання. У моєму житті вони виявилися найважчими. І не лише у моєму житті, гадаю, у житті кожного аграрія.

Після відомого указу Леоніда Кучми 1999 року про реформування в сільське господарство прийшов серйозний бізнес, прийшли люди з розумінням, чого вони сюди йдуть і що хочуть отримати. Безперечно, вони принесли сюди і фінансові, і технічні, і технологічні ресурси. І я можу сказати, що сьогодні на українських полях і, зокрема, на полях агрофірми імені Довженка працює та ж сама техніка, що й на американських чи на європейських полях, працюють ті ж самі технології.

Наша  агрофірма тоді вибрала шлях разом із відомим агропромисловим холдингом «Астарта-Київ». За цей час у нас відбулися суттєві зміни. Достатньо сказати, що ми на 85% замінили машино-тракторний парк. Стратегічною культурою для нас залишається цукровий буряк. Вирощуємо його на понад 10 тис. гектарах. Велику увагу також надаємо зерновим культурам, тваринництву.

Сіялки, насіння, гербіциди, оприскувачі, комбайни для збирання – все це серйозні інвестиції. Минулого року в агрофірму імені Довженка було інвестовано 130 млн. гривень, на цей рік заплановано 200 млн. гривень. Як для нас, це дуже солідні суми. Можна сказати так, що агрострахуванням ми захищаємо свої інвестиції. 

-          Як давно ви  користуєтеся послугами  агрострахування?

Страхуватися ми почали з 2002 року. Бо цього вимагали інвестори. Вони вкладали в нас кошти і хотіли, щоб погодні ризики були застраховані.

Чотири  роки ми працюємо з Українською аграрною страховою компанією. У бізнесі взагалі і, зокрема, у страхуванні найголовніше – знайти надійного партнера. Чотири роки співпраці із названою страховою компанією – це вже ціла історія партнерства.

На  сьогоднішній день повністю страхуємо цукровий буряк. Озиму пшеницю страхуємо. Якщо раніше страхували тільки її посіви, то зараз перейшли на іншу, більш привабливу схему – озимину страхуємо на весь період вегетації і розвитку, тобто, від посіву і аж до самого її збирання. 

-          Цей страховий продукт розроблений Проектом IFC «Розвиток агрострахування в Україні». Як ви про нього дізналися?

Нам його запропонували фахівці Української аграрної страхової компанії. Як потім з’ясувалося, вони плідно співпрацюють з Проектом IFC. Ми уважно придивилися до цього продукту, все підрахували і потім запровадили його у себе.

Уперше  цим продуктом ми скористалися у 2010 році. І вже тоді зрозуміли, що він дуже сучасний. А відтак, його понад усе потребують ті аграрії, які працюють по-сучасному і тому розуміють, що агрострахування має бути невід’ємною складовою агробізнесу.

Маю нагадати, що погодні умови 2009-2010 року складалися непросто. Наші посіви потрапили у надзвичайно складні умови. Взимку кілька разів відновлювалася і припинялася вегетація, на початку лютого випав сніг, який невдовзі ущільнили дощі. Майже 45% посівів озимини довелося пересівати або підсівати. Якби не агростраховий продукт, про який ми говоримо, то наші втрати могли б скласти 1,5 млн. гривень. Навіть для нашого підприємства це дуже великі гроші.

Страхова  компанія відшкодувала нам всі затрати, включаючи й ті, які ми понесли при закупівлі насіння, паливно-мастильних матеріалів. Повернуті у такий спосіб гроші ми знову пустили в оборот. Відтак, наскільки змогли, мінімізували понесені через погодні умови збитки.

Цьогоріч  ми посіяли 7,4 тис. гектарів озимини. І  повністю застрахували її на весь період вегетації і розвитку. Я до того це веду, що новий агростраховий продукт не лише припав нам до душі – ми активно використовуємо його у своїй роботі. 

-          Проект IFC розробив не один, а кілька стандартизованих страхових продуктів. Вони також стосуються ячменю, ріпака, тритікале та жита. В роботі перебувають ще два стандартизованих страхових продукта, які поширяться на кукурудзу та соняшник. Ваша думка – чи доцільно розробляти такі страхові продукти по кожній культурі?

Люди у Проекті IFC все роблять правильно. Вони дають нам право вибору. А коли воно є, то й працюється комфортніше, бо я маю змогу вибрати те, від чого зможу одержати найбільшу користь.

Мені  подобаються саме стандартизовані  страхові продукти. Подобаються тим, що страхові компанії не придумують під них свої договірні умови. Вони залишаються уніфікованими. І немає значення, яка страхова компанія пропонує стандартизовані продукти, ці умови залишаються незмінними.

У такий спосіб підвищується довіра до агрострахування. А з нею підвищується довіра і до страхових компаній. А це є обов’язковою умовою формування партнерських стосунків між сільгоспвиробниками і страховиками. Якщо вони не складуться, то про поширення агрострахування, яке дотепер в Україні залишається мізерним, навіть говорити не доводиться.

Треба зрозуміти, що посіяти зерно – це не просто кинути його в землю. Мовляв, воно і так проросте. Так ми жили в 90-ті роки. Сьогодні практикуються зовсім інші підходи. Посівний матеріал – це дуже дорога річ. Він протруєний, захищений від шкідників і хвороб. Він посіяний сучасними сіялками. У ґрунт вносяться зовсім недешеві мінеральні добрива. Ми все робимо за технологіями, щоб одержати максимальний врожай. Викладаємося на всі 100%. Однаковою мірою це стосується і озимини, і кукурудзи, і соняшника, і інших культур. Тому всі можливі ризики маємо страхувати. Звісно, якщо прораховуємо свій бізнес не на один рік, а хоча б на два, на п’ять років. Інакше можна обвалитися у будь-який момент і все втратити в одну мить.  

-          Першого лютого створене Агрострахове бюро, яке об’єднало провідні компанії, що надають якісні агрострахові послуги. Всі вони зобов’язуються працювати зі стандартизованими страховими продуктами, поводитися на агростраховому ринку максимально коректно. Як би ви оцінили створення Агрострахового бюро з позиції сільгоспвиробника – наскільки воно може виявитися для вас корисним?

Мені відомо про створення Агрострахового бюро. У аграрному середовищі інформація про ті завдання, які перед ним поставлені, активно поширюється. Гадаю, Агрострахове бюро здатне вирішити ті проблеми, які сьогодні постали на порядку денному. Зокрема, ті компанії, які об’єдналися в бюро, будуть коректно поводитися не лише один з одним, а й з нами, сільгоспвиробниками. Це і буде запорукою встановлення тих партнерських стосунків, про які ми говорили раніше. 

-          В усіх країнах,  уряди яких прагнуть  розвивати сільськогосподарський  сектор, держава підтримує  аграріїв, допомагає їм страхуватися і в такий спосіб забезпечує стабільність доходів від господарської діяльності. На ваш погляд, яким чином наша держава могла б посприяти тому, аби страхові послуги стали доступнішими для сільгоспвиробників?

Нашу розмову я почав з того, що ми є структурним підрозділом великого аграрного холдингу, і для нас дійсно доступні значні фінансові ресурси. Але ж на аграрному ринку є не лише такі великі гравці, як ми, а й дрібні фермери, є сільгосппідприємства, які не настільки добре озброєні технічно та фінансово. Тому, переконаний, держава повинна відігравати роль регулятора і стимулятора розвитку агрострахового ринку.

У 2007-2008 роках держава стимулювала цей ринок. Ми тоді страхувалися, а вона повертала нам 50% страхових внесків. Такий підхід оживив агростраховий ринок. Але у подальшому ці програми через брак бюджетних коштів було згорнуто. Якщо держава не повернеться до вже відпрацьованої практики, яка довела свою ефективність, то може недорахуватися багатьох сільгосппідприємств, які збанкрутують через стихійні лиха.  

-          Згідно з програмою  субсидування частини  страхової премії, про яку ви щойно  згадали, аграрії  змушені були спочатку  повністю платити  за страховку,  а потім йти  до райдержадміністрації  і подавати заяву  на компенсацію 50% сплаченої суми страхової премії. Як, на вашу думку, це правильно чи було б доцільніше відразу сплачувати 50% премії, а інші 50%, які держава субсидує, хай би сплачувалися напряму, щоб сільгоспвиробникам не треба було клопотати про компенсацію?

Це було б дуже добре. Я прибічник того, щоб усе якомога спрощувати. За схемою, про яку ви говорите, не доводилося б ходити по чиновницьких кабінетах та збирати численні документи. А без них не можна було отримати компенсацію.

Сьогодні  три зацікавлені сторони - страхувальник, страхова компанія і держава. Остання має бути арбітром, регулятором і партнером водночас. Усі ці три сторони повинні бути зацікавлені у тому, щоб стабільно і передбачувально розвивався аграрний ринок. Тільки за цих умов ми будемо здатні забезпечити країні продовольчу безпеку, створити умови і для розвитку агрострахового ринку. Отож, один без одного ми працювати не можемо. Сільгоспвиробники це вже починають розуміти. Це починають розуміти і страховики. Головне, щоб тепер це зрозуміла держава і з урахуванням таких вимог формувала аграрну політику. У тому числі, і в агростраховому секторі.

-          В Україні точиться  дискусія щодо  запровадження можливої  моделі агрострахування.  Частина експертів  відстоює ідею  створення Державної  агрострахової компанії. Інші схиляються до встановлення партнерства між усіма суб’єктами агрострахового ринку: державою, страховими компаніями та аграріями. Якій з цих моделей ви як аграрій з великим досвідом роботи на землі віддаєте перевагу, вважаючи її економічно доцільнішою?

Частково я вже дав відповідь  на це запитання. Але повторюся  – я за партнерство між всіма  учасниками агрострахового ринку.  Тут не варто особливо мудрувати. Головне, щоб всі розуміли свої функції і кожен, як кажуть люди, тяг свого плуга.

Ми  співпрацюємо з Українською аграрною страховою компанією. Ми самі її обрали, бо довіряємо їй. А якщо нас «припишуть» до якогось відділку державного страхового агентства, то не думаю, що з цього буде толк. Я не хочу, щоб мені призначали лідерів, я хотів би вибирати їх сам. Так, це важче робити, але і цікавіше. Тому переконаний, що саме цей шлях утвердиться в майбутньому. 

Прес-клуб «Українська  перспектива»

 

Для ДжейНюз розмовляв Максим Назаренко

< Назад

Тетяна Метельова: «Для роботи над законом «Про захист тварин…» залучають прибічників вбивства»
Віктор Скочко: Агрострахуванням ми захищаємо свої інвестиції
«Отрута сезону» знайшла своїх антигероїв

Інші статті
Коментарі
Додати коментар
Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
Введіть код, зображений на рисунку:
 
 
Стрічка новин
RSS
Пошук по сайту:
14:31
ГПУ: За позовом прокуратури Київської області розірвано договір з ТОВ «Дім Лісника»
Генеральною прокуратурою України вживаються заходи щодо повернення державі майна та земельних ділянок, незаконно відчужених та переданих у користування колишн
14:20
Мер Полтави не визнав Росію агресором, а ЛНР-ДНР – терористами
Сьогодні Полтавська міська рада не змогла ухвалити рішення про визнання Російської Федерації країною-агресором, а ДНР та ЛНР – терористичними організаці
14:07
Артилерія ОК «Північ» за добу знищила 6 одиниць бронетехніки терористів
За інформацією прес-центру оперативного командування «Північ», терористи здійснюють спроби прориву оборони сил АТО у напрямках Щастя, Кр
16:19
А. Яценюк про заяви Москви щодо газового боргу: "Суд розбереться"
«Звертаємося до Росії бути дуже зваженими в будь-яких заявах, тому що ситуація на світовому ринку енергетичних ресурсів кардинально змінилася», -
16:06
Україна продовжуватиме протистояти російській пропаганді, - І. Геращенко
Україна усіма можливими способами буде протистояти російській пропаганді, адже інформаційна війна залишається однією з ключових складових гібридної  війн
16:02
С. Пашинський: Воєнний стан буде введений, якщо буде необхідність
Рішення про запровадження в Україні воєнного стану вже заготовлене і може бути введене в дію одразу, коли в цьому буде необхідність.  Про це заявив заст
00:29
В. Пинзеник: Уряд виводить країну в лідери..за видатками
Уряд виводить країну в світові лідери… По видатках, на жаль.  Про це заявив народний депутат України Віктор Пинзеник, аналізуючи проект закону
20:24
В. Кличко закрив другу сесію Київради
Мер Києва Віталій Кличко закрив другу сесію Київської міської ради VII скликання. Про це повідомили JeyNews у прес-службі Київського міського голови. “Це
17:20
У 2015 році жоден строковик в зону проведення АТО не направлятиметься, - МО України
Метою циклу часткових мобілізацій, які відбудуться у 2015 році, стане створення міцного резерву та заміна особового складу, який вислужив встановлений термін
16:37
В. Кличко привітав католиків України з Різдвом
Мер Києва Віталій Кличко привітав католиків України з Різдвом Христовим. Про це повідомили JeyNews у прес-службі Київського міського голови. “Вітаю в
16:03
Закон про РНБО повністю відповідає положенням Конституції України, - комітет ВР
  Комітет з питань національної безпеки та оборони на своєму засіданні сьогодні, 24 грудня, постановив залишити законопроект про внесення змін до Закону
15:26
П. Колодій привітав Р. Федика із призначенням на посаду прокурора Львівщини
Голова Львівської обласної ради Петро Колодій привітав Романа Федика із призначенням на посаду прокурора Львівської області. Офіційне представлення нового
19:17
МО: Країни-партнери надають матеріальну підтримку ЗСУ
У рамках надання міжнародної гуманітарної допомоги Збройні Сили України отримали черговий вантаж із Великої Британії. Британські колеги передали українським в
18:47
Президент України та Прем'єр-міністр Польщі обговорили перспективи розширення економічної співпраці
У Варшаві Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Головою Ради Міністрів Республіки Польща Евою Копач. Про це JeyNews повідомили у прес-службі Глав
18:38
Бійці в зоні АТО отримали гуманітарний вантаж від киян, - "УДАР"
Бійцям на передову в Дебальцеве був доставлений черговий гуманітарний вантаж, зібраний киянами. Вантаж супроводжував секретар координаційної ради КМДА Сергій

Архів новин

Фоторепортажі
Коментарі
Микола
В мене таке запитання, мені 24р. і я хотів би дізн
Гонта
С прискорбием нужно констатировать тот факт, что
ДДЖ
Йому треба було у Німеччину за кошти киян? Краще
Unique
На фоні тотального колапсу управління до коаліції
гість
молодець, нарешті хоч один совісний, бо сєня- пет
Новини Кіно і ТВ    
Завантаження новин...
Завантаження новин...
Твгид.юа — программа телепередач
 
www.pogranicze.eu



При повному або частковому використанні матеріалів ресурсу JeyNews гіперпосилання на нього є обов'язковим. Редакція не завжди поділяє думку авторів статтей. Редакція не несе відповідальності за інформацію, наведену в нередакційних або рекламних матеріалах. Всі права на інформацію, що підписана JeyNews і/або Jey Corporation належать ПП «Капітал-2000».
© 2007-2017, JeyCorporation
  Відвідування:  
Rambler's Top100 Rambler's Top100 Новости Днепропетровска, работа в Днепропетровске, образование, отдых, туризм, тренинги, выставки,
расписание автобусов, поездов, самолетов
Rate Us @ AMRAY
Корисні лінки: Error: Cache dir: Permission denied!
Error: Can't open cache file!
Error: Can't write cache!