Пригоди Мороза у Страсбурзі

Три сторінки паперу, на які вмістився текст резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, не стануть пактом про примирення в Україні. Як і прогнозувалося, кожен з учасників бойових дій, і сторона Ющенка, і сторона Януковича, заявили, що документ їх повністю влаштовує та лягає в їхні подальші плани.

У четвер у Страсбурзі, в рамках щоквартальної сесії ПАРЄ, відбулися термінові дебати на тему політичної кризи в Україні. Інтриги в цій ситуації додали внутрішні ревнощі всередині антикризової коаліції. За право бути батьком майбутньої перемоги розвернули конкуренцію прем'єр Віктор Янукович і спікер Олександр Мороз.

Янукович, який вдало притримав своє минулорічне запрошення до потрібного моменту, відвідав Раду Європи за два дні до цього. Про плановість візиту свідчить те, що Рада Європи випустила з нагоди приїзду українського прем'єра поштовий конверт, як зазвичай це робиться на честь високопосадових гостей сесії.

Натомість появу Олександра Мороза у Палаці Європи можна пояснити хіба що спробою показати й свою важливу роль у процесах в Європі. Адже в момент його приїзду всі поправки вже були зареєстровані, його зустріч з президентом ПАРЄ відбулася впритул до початку засідання та ні на що не впливала, а з генсеком Ради Європи він взагалі бачився після закінчення слухань.

Приїзд Мороза готувався у майже екстреному порядку. Так, до рук «Української правди» випадково потрапило щось схоже на робочий медіа-план українського спікера. І одним з пунктів порядку денного на четвер передбачалося інтерв'ю якомусь із західним журналістів. При чому біля цього стояла примітка – «видання треба знайти».

Ще один момент – Олександру Морозу видали бейдж, хоча це не робиться під час візитів запрошених. На табличці, яку голова Верховної Ради прикріпив до кишені піджака, було написано приємне спікерському оку: «президент парламенту».

З бейджиками взагалі склалася цікава історія – коли сюди приїхав Янукович, то заступнику міністра закордонних справ Хандогію, який його супроводжував, видали картку з надписом «Арсеній Яценюк». Так він з нею і ходив, прикриваючи руками, коли фотожурналісти намагалися зробити раритетний кадр.

Втім, попри регулярні нагадування, що Мороз не буде виступати на сесії, щось святе в представників Ради Європи ще залишилося. Йому дозволили зробити запис у книгу почесних гостей – на наступну сторінку після тієї, куди Янукович зі шпаргалки переписав свої привітання. До честі спікера, він жодними допоміжними підказками не користувався.

Після цього відбулося 20-хвилинне спілкування Мороза з президентом ПАРЄ Рене ван дер Лінденом, по закінченні якого вони вийшли до преси.

Тут Мороз вперше застосував цікаве словосполучення, говорячи про ситуацію на батьківщині: «Конфлікт, який виник в Україні, ми локалізуємо самі».

Не «розв'яжемо», не «знайдемо компроміс», а саме «локалізуємо». Таким чином спікер українського парламенту створив великий ризик, що його неправильно – або, може, правильно? – зрозуміють. Побачивши прагнення не вирішити проблему, а звести протистояння до якоїсь обмеженої території. Наприклад, кількох вулиць на Печерську.

Закінчивши брифінг, спікер перейшов до сесійної зали, де мало розпочатися слухання української проблеми.

- Сьогоднішня криза викликає в усіх нас тривогу – нас, що підтримали помаранчеву революцію, - почала свій виступ доповідач по Україні Ханне Северінсен.

Але майже відразу вона заспокоїла та закликала не надто драматизувати ситуацію:

- Те, що відбувається сьогодні в Києві – це не демократія, що переживає кризу, а криза в рамках демократії, і нам не треба підливати масла у вогонь.

Майже відразу Северінсен вимовила ключову тезу, яку антикризова коаліція запише собі в актив:

- У нас є кілька пропозицій, серед яких – усі повинні погодитись з рішенням Конституційного Суду.

У той же час доповідачка визнала кризу навколо самого Конституційного Суду:

- Судді не є незалежними, а Конституційний Суд не зміг виконати свої зобов'язання. Політична культура і мораль на низькому рівні в цій країні.

Інша доповідачка Рената Вольвенд заявила, що «дострокові вибори не врегулюють кризу в Україні», тому треба переписувати Конституцію для збалансування повноважень президента.

- Але також очевидно, що нинішній склад парламенту не відображає волю виборців, висловлену у 2006 році, - додала Вольвенд.

Після чого почалися виступи від депутатських груп. Представник Латвії Цилевич, якому надали право виступити від найбільшої фракції ПАРЄ – соціалістів – закликав «всі сторони конфлікту в України визнати рішення Конституційного Суду».

Мадам Йонкер з Голландії, яка представляла другу за чисельністю фракцію – Європейської народної партії – почала зі спогадів:

- Всі ми пам'ятаємо, як президент Ющенко в січні 2005 року виступав у нас на Асамблеї… Він викликав надії щодо реформ в Україні, і ніхто не думав, що через два роки ми будемо обговорювати цю кризу. Нам шкода, що доводиться це робити!

Шкода має бути і Ющенку, оскільки в європейській політиці він себе ототожнює саме з цією силою – народною партією/християнськими демократами.

Втім, конкретної пропозиції українському президенту мадам Йонкер так і не зробила, закликавши знайти компроміс.

- Ситуація, коли глава держави - однієї політичної окраски, а прем'єр – іншої, це не аргумент для того, щоб порушувати Конституцію, - закінчила вона.

Далі в дебати включилися делегати, які виступали вже без партійного мандату. Пощастило Івану Попеску з Партії регіонів – він отримав слово в цій черзі першим, і ще не втомлені присутні слухали його уважно.

- Якщо ситуація в Україні загостриться, вона може призвести до громадянської війни! - змалював сумні перспективи Попеску, який виступав французькою мовою. Він, як і всі представники коаліції, повторив головне, на чому вони робили наголос – готовності підкоритися будь-якому рішенню Конституційного Суду.

Кардинально інакше лунав виступ британця Майкла Хенкока. Він уже багато років вирізняється тим, що займає протилежну позицію до Сергія Головатого.

- Єдиний спосіб врегулювати кризу – це дати можливість українцям проголосувати, - закликав Хенкок до дострокових виборів. - Як ми можемо закликати підкоритися рішенню Конституційного Суду, і тут же згадувати, що він є недієздатним?!

Хенкок теж вдався у спогади:

- Коли до нас приїжджав президент Ющенко, то ми всі тут були від нього у захваті. Можливо, ми були надто оптимістичні, можливо, і президент переоцінив себе.

Закінчив він з того, чим і почав:

- Конституційний Суд не зможе підтримати рішення, яке задовольнить народ України. Він ухвалить рішення, яке задовольнить тільки одну зі сторін.

Естафету від нього підтримав Григорій Немиря з фракції блоку Тимошенко:

- Я хочу нагадати, що Конституційний Суд дав дозвіл Леоніду Кучмі балотуватися на третій термін президента. Хто за це проголосував? Пані Станік! У Конституційному Суді досі засідають люди, які ухвалювали те рішення!

Немиря продовжив наступ:

- У нас є можливість виправдати довіру народу України, яку він висловив під час помаранчевої революції. Народ відчуває, що його зрадили! Хто? Спікер Олександр Мороз.

На жаль, обличчя українського гостя, який сидів у першому ряді, побачити в цей момент було неможливо. А депутат запропонував три елементи компромісу.

- Перше: дострокові вибори. Без них не буде компромісу. Друге: всі сторони в Україні повинні домовитися про внесення змін до Конституції. Третє: уникнення насильства на вулиці.

Ще одним доповідачем, який гнув лінію Ющенка, стала Оксана Білозір. На відміну від Немирі, який говорив англійською, вона промовляла українською. Тим самим поставивши перекладачів у незручне становище – всі пострадянські делегати, якщо не знають західної мови, говорять російською, яку визнали офіційною в ПАРЄ і підготували відповідних транслейтерів.

Тому не факт, що слова Білозір взагалі змогли перекласти. Втім, нічого несподіваного вона не заявила:

- Тільки президент України є захисником демократичного вибору в Україні та невідворотності перетворень.

Росіянин Косачев поклав край цьому мітингу опозиції.

- Указ Ющенка суперечить та порушує Конституцію, він скасовує результати демократичних виборів 2006 року. Україна для нас – братній народ, і ми проходили подібну кризу 14 років тому, - натякнув Косачев на розстріл Єльциним парламенту.

- Я хочу попередити представника сусідньої країни, щоб він тут нам не погрожував пальчиком, - обурилася депутат від БЮТ Олена Бондаренко.

Вона також розповіла делегатам історію про Станік:

- За даними СБУ, близький родич судді-доповідача отримав подарунок на 12 мільйонів доларів.

У якийсь момент оператор трансляції, яка велася в прес-центрі, вихопив Олександра Мороза. Спікер приліг на кріслі та з боку в бік розкачувався на ньому. У цю секунду Бондаренко засудила переходи депутатів з опозиції в коаліцію, бо «в підсумку результати виборів було повністю викривлено». Мороз почав усміхатися куточками рота...

Під час дебатів слово дійшло і до Миколи Янковського з Партії регіонів, який і в українському парламенті майже ніколи не виступає.

- Небезпечно, що суспільство, змучене кризою, може захотіти сильної руки, що відкине нас в розвитку.

Ситуація наштовхнула його на поетичний лад.

- Демократія – це як шлях до горизонту. Рухаючись до неї, вона відсувається від нас.

Янковський читав і читав свій виступ, не піднімаючи голови і втративши відчуття регламенту. Головуючий кілька разів натискав на дзвінок з вимогою завершувати виступ, але український промовець, захопившись, ігнорував сигнал.

- Я розумію, що у вас підготовлено промови, але я просив би все-таки зупинятися, - звернувся до нього ван дер Лінден, коли співвласник «Стиролу» нарешті закінчив неформатні для себе роздуми.

Але перевершила його гість з Фінляндії – пані на прізвище Хурскайнен, яка взагалі взяла слово не по темі. Її, як щиру громадянку цієї фемінізованої країни, дуже стурбувало, що «число жінок в органах влади України залишається невеликим, а їхня зарплата менша, ніж у чоловіків».

Після цього почалося голосування за поправки до резолюції. Коли перші результати висвітилися на табло, стало зрозуміло, що в залі присутні близько 120 делегатів ПАРЄ з понад 400. Це вважається непогано, тому що зазвичай голосують 60-70 осіб.

Втім, з кількох поправок, внесених представниками опозиції в ПАРЄ, була проголосована «за» тільки технічна заміна одного слова від Григорія Немирі. Інші не отримали згоди моніторингового комітету, на який орієнтуються делегати і до якого входять доповідачки Северінсен і Вольвенд, а також Сергій Головатий.

Зокрема, не пройшов спільний труд Бондаренко, Немирі (обоє БЮТ), Герасим’юк («Наша Україна») і грузинських делегатів, які захотіли дописати в резолюцію, що розширення коаліції за рахунок опозиції є порушенням Конституції.

Не знайшла потрібних голосів інша поправка, подана більшістю з цієї групи депутатів – про те, що в очікуванні рішення Конституційного Суду все одно треба підкорятися волі Ющенка про дострокові вибори. Втім, це положення, тільки не акцентуючи на ньому увагу, записали в 11 пункті:

«Асамблея шкодує, що уряд України не виконав формально чинний указ (чинний доти, доки не встановлено іншого) та не виділив необхідне фінансування для цих виборів».

В остаточному ж тексті резолюції знайшли відображення ідеї як Ющенка:

«Дострокові вибори є нормальною практикою в усіх демократичних державах і як такі можуть бути прийнятною основою для політичного компромісу...»

так і Януковича:

«У разі прийняття, це рішення (Конституційного Суду) має бути визнано як обов'язкове усіма сторонами...».

Всю суть своєї обережної позиції ПАРЄ виклала у п'ятому пункті – президент, парламент і уряд мають вирішити кризу «або шляхом легітимних дострокових виборів, що походять від рішення Конституційного Суду, або шляхом досягнення компромісу в ході переговорів».

За кінцеву редакцію резолюції проголосували майже всі присутні на той момент в залі – 107 зі 117 делегатів.

Закінчилися слухання конфузом, коли президент ПАРЄ запросив Мороза стисло привітати Асамблею. Депутат Немиря побачив у цьому несправедливість, бо опозиція не отримала рівних умов на фоні виступів прем'єра та спікера.

Ван дер Лінден дозволив сказати Морозу «тільки одне речення». Однак ці двоє вкладали в це поняття щось дуже різне.

Так, спочатку голова Верховної Ради подякував за запрошення і пообіцяв дотримуватися рішення ПАРЄ. Потім почав давати характеристику, вдруге застосувавши знакове слово.

- Хочу сказати, що конфлікт в Україні ми локалізуємо самі, в тому числі захищаючи президента від помилок, які він зробив. Тому що це – наш президент, - заявив Мороз. - В основу ми будемо брати Конституцію України, рішення Конституційного Суду, загальні принципи демокра...

Але в цей момент уже не витримав ван дер Лінден.

- Вибачте! Вибачте! Я погодився на одне речення, така була домовленість. І це буде те речення, яке ми з вами погодили, - перервав українського спікера спікер Парламентського асамблеї.

Однак Мороз зробив здивоване обличчя.

- Так я вам про це і кажу! Я вам вдячний за цю роботу, - складалося враження, що раптом всі опинилися на врученні грамот та відзнак Верховної Ради. – І, користуючись нагодою, я запрошую вас на Чемпіонат Європи з футболу 2012 року, коли у нас буде все гаразд і коли демократія утверджуватиметься і далі...

Все ж таки відчувалося, що Олександр Мороз дуже хотів, щоб останнє слово на цій сесії було за ним.

Українська правда

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: