Скільки коштує мандат

Хоча Конституційний суд України ще не підтвердив законність указу Президента «Про розпуск Верховної Ради», партії розпочали активну підготовку до наступних виборів. Створюють виборчі штаби, обговорюють кандидатури членів виборчих комісій і спостерігачів, формують партійні списки до ВР.

Цілі

Чому бізнесмени ідуть в депутати? Напевно, серед них є успішні люди, котрі щиро хочуть допомогти країні. Є й такі, що намагаються дістатися депутатського крісла, аби мати можливість захистити свій бізнес від економічно та політично потужних конкурентів. Або просто лобіювати власні інтереси чи використовувати депутатський голос, як предмет купівлі-продажу.

Не секрет, що нині через парламент можна домовитися про відшкодування ПДВ конкретному підприємству чи провести закон, які гратиме на користь саме конкретному бізнесу. За підтримку певного проекту бізнесменам-депутатам можуть надаватися певні преференції.

«Приміром, я точно знаю, що один депутат безплатно пробив рядок у держбюджеті на будівництво стадіону у Вінниці, він лише виконав зобов’язання підтримати держбюджет. Декому за підтримку держбюджету повернули переплачений ПДВ», - сказав віце-спікер Адам Мартинюк в інтерв’ю «Контрактам».

Як правило, учасники громадських організацій відстежують, хто пройшов до Верховної Ради. І часто вони виступають проти того, що капітал потрапляє до влади. «Але я розумію бажання бізнесменів іти в депутати, - каже член проводу ПОРИ Руслан Коцаба. - Адже за ними стоять люди, що працюють на підприємствах. Якщо ти сам, то тебе розтопчуть, а якщо в політичній партії, та ще й народний депутат, то змушені будуть рахуватися».

Не в захваті від депутатського лобіювання інтересів великого бізнесу політологи. Вони переконані, що від цього страждає економіка держави. «Кардинально від української відрізняється ситуація у Польщі, - каже політолог Василь Марчук. - У сеймі олігархічні клани не представлені так широко, тому розвивається малий та середній бізнес. А  в Україні дрібних підприємців скоро не буде, їх задушать олігархи».

Плани

Але, щоби стати народним обранцем, недостатньо лише бути заможним громадянином України. Мати гроші - це тільки пів-справи. Важливо самому правильно обрати партію, щоби потім не шкодувати. Приклад невдалого вибору навів народний депутат Дмитро Шлемко (БЮТ): «На минулих виборах у блок Володимира Литвина «Ми» вкладалися великі гроші. Був там, наприклад, Ігор Єремєєв (волинський бізнесмен, співвласник груп компаній «Континіум», «Континіум-Траст», «Західна нафтова група» - ред.). І що? Він прогорів, тепер, кажуть, у великих боргах».

Наразі, за словами політологів, в  Україні є три потужних політичних сили: Партія Регіонів, БЮТ і «Наша Україна», яка планує об’єднатися із «Народною самообороною» Юрія Луценка. За прогнозами політолога Василя Марчука, найближчим часом має утворитися потужний центристський блок, до якого могли би увійти НДП (голова - Людмила Супрун), УНП (голова - Юрій Костенко) та «Народний блок Литвина» - тобто ті, що на минулих виборах набрали по 1,5–2% голосів.

«Великий капітал, за законами диверсифікації ризиків, розкидає яйця у різні кошики. Як правило, бізнесмен підтримує одну партію, але толерантно ставиться до інших. Часто він навіть просуває свого представника у конкурентну політичну силу», - розповідає Василь Марчук.

Списки

За словами політологів, на  минулих виборах не продавалися перших десять місць у списку. Вони відображали «лице партії». Але нардеп Дмитро Шлемко називає інший розклад: «Перша п’ятірка - це лідери партії. Друга - люди, які заслуговують на довіру, мають досвід, вони, як правило, вже були депутатами, і їх знає народ. Після десятого номера місця вже могли продаватися».

На ймовірних дострокових виборах політологи очікують нової розстановки кандидатів. «Не продаватимуться десь перших 20–25 місць. Їх займуть знані люди. Списки формуватимуть прозоріше. І взагалі спостерігається тенденція, що ці списки з кожними виборами ставатимуть все більше відкритими»,- говорить Василь Марчук.

Політолог переконаний, що у партійних списках «є значна частина людей, які потрібні партії, - ті, що створюють її імідж. Наприклад, народну артистку України Софію Ротару, звичайно, ніхто за гроші не запрошував».

Проте великій частині народних депутатів довелося викласти чималеньку суму. За інформацією Василя Марчука, на минулих виборах прохідне місце у Верховну Раду коштувало один-два мільйони доларів. Іншими цифрами оперують самі народні депутати. «На минулих виборах, аби потрапити у списки Партії Регіонів, треба було заплатити від 5 до10 млн. доларів»,- говорить бютівець Дмитро Шлемко.

А от народний депутат-регіонал Ігор Зварич називає такі заяви безпідставними. Чи беруть гроші за  крісло в парламенті, пан Зварич не знає. «Я не звик безпідставно звинувачувати нікого», - сказав нардеп.

Але в  більшості і народні обранці, і політологи одностайні в одному: прохідне місце коштує гроші, і його вартість залежить від рейтингу партії та номеру у списку.

Прайси

Тож, скільки цього року платитимуть ті, хто прагне потрапити у парламентське крісло? Достеменно цього сказати ніхто не може. «Тепер лише відкриваються штаби, а потім будуть формуватися списки, тільки тоді буде відомо, скільки братимуть за прохідне місце, - каже Дмитро Шлемко. - Сьогодні видно, що бізнес готовий дати будь-які гроші, щоби потрапити в парламент і лобіювати свої інтереси».

Погоджуються з тим, що вибори будуть фінансово складніші, і політологи. Кажуть, що на це є кілька причин. По-перше, депутати, які вклали гроші у депутатський мандат і достроково закінчили каденцію, будь-яким способом будуть прориватися у парламент, аби «відбити» витрачені кошти. По-друге, будуть задіяні значні фінансові потоки, щоби «старожили» залишилися там і надалі. По-третє, прохідних партій меншає, тому вартість місця у їхньому виборчому списку зростатиме.

«Прохідними будуть мега-блоки. Власники брендів створюватимуть ажіотаж, замовлятимуть піар-статті та рейтинги, щоби потім отримати більше грошей від кандидатів»,- переконаний член проводу ПОРИ Руслан Коцаба.

Експерти вважають, що у новий склад парламенту потрапить менший відсоток людей, які платитимуть. Проте суми фігуруватимуть набагато більші. «Лідер партії сам, звичайно, гроші не візьме, - каже Василь Марчук. - Якщо це робиться, то лише через посередників, офшори. Тому неможливо довести, що гроші скеровані на вибори».

Євген Побережний, виконавчий директор Комітету виборців України:

«За нашими даними, на минулих виборах прохідне місце у списках партій до Верховної Ради коштувало від двох до  чотирнадцяти мільйонів доларів. Я вважаю, що на цих виборах депутатський мандат коштуватиме дешевше. На цей раз люди, які захочуть потрапити до парламенту, будуть менше ризикувати. Цього разу списки оновляться приблизно на 20%.

До Верховної Ради в основному йтимуть ті, хто там вже був. До речі, за нашими даними, відбити гроші, вкладені у місце, можна за рік. Робиться це з допомогою лобіювання чиїхось інтересів на  рівні запитів або навіть законопроектів, або переходу в іншу фракцію. Ще одна можливість добряче підзаробити - продати свій голос під час голосування за  певний (комусь потрібний) закон. Зрештою, ті, що йдуть за гроші, і прагнуть відшкодувати свої витрати будь-яким шляхом».

Статус

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: