Віктор Ющенко почав нову велику гру

У п’ятницю в обід кадровий офіцер Комітету державної безпеки СРСР, а пізніше Служби безпеки України Володимир Радченко несподівано попросився у відставку, мотивуючи це хворим серцем. На його місце, віце-прем'єром в уряд Януковича майже миттєво був призначений випускник Харківського танкового училища Олександр Кузьмук.

Долю Радченка визначила його звичка не втручатися при виникненні глобального політичного протистояння. Необхідність озброїтися воєнним важковаговиком Янукович усвідомив на фоні пропрезидентської позиції Анатолія Гриценка.

Розрахунок робився на те, що Кузьмук, на відміну від Радченка, більш рішучий і правильний – можливо, Янукович також згадав, як протягом помаранчевої революції біло-блакитні протестувальники перейшли на продуктові пайки зі складів Міноборони.

У нових реаліях Кузьмук буде "старшим" над силовиками Януковича. Цушку вже доручено оперативно погоджувати свої дії з новопризначеним віце-прем`єром.

Крім того, Кузьмук має інформаційно забезпечувати штаб Януковича інсайдерськими даними з Міністерства оборони. Але не тільки – це кадрове рішення має слугувати сигналом генералітету, який масово отримував свої зірки на погони за шість років попереднього керівництва Кузьмука.

Втім, це призначення стало в п’ятницю єдиною контратакою на широкомасштабний наступ, який влаштував Ющенко протягом останніх двох днів.

Перепідпорядкування Внутрішніх військ МВС виявилося черговим шоком не тільки для коаліції, але й для кращих юристів України.

Рішення президента спирається на норму Конституції про його статус Верховного головнокомандуючого над воєнізованими формуваннями, але напряму суперечить закону "Про Внутрішні війська МВС", статтю шосту якого неможливо прочитати інакше, ніж там написано: "Внутрішні війська підпорядковуються міністру внутрішніх справ України".

Втім, подібні конфузи останнім часом мало турбують Банкову, яка живе тепер за принципом "переможців не судять".

На те, що командувач Внутрішніми військами МВС зараз не контрольований коаліцією, вказує його регулярна поява на нарадах силовиків, які декілька разів на день проводить Ющенко. Це ще більш кидається в очі, враховуючи, що Василь Цушко вирішив ігнорувати подібні зібрання.

Україна опинилася у ситуації двох генеральних прокурорів. Янукович теж включився у цю гру і публічно підтримав Піскуна, пославшись при цьому на рішення не зовсім компетентного в цій ситуації органу.

Прем’єр договорився до того, що сказав: "Піскун поновлений Вищою радою юстиції". Якщо ситуація буде розвиватися так і далі, то наступним Піскуна "поновлюватиме" Федерація футболу України або Асоціація стоматологів та акушерів.

Але дедалі більше "донецьких" розуміють, що відставка Піскуна – це питання часу. Адже Партія регіонів у минулому парламенті також голосувала за закон про сумісників, який став підставою для зняття генпрокурора. Тому, якщо відвоювати Піскуна не вдасться, то команда Януковича кине свої сили на те, щоб титул "виконувач обов’язки" отримав Олександр Медведько як перший його заступник.

Саме цей механізм випливає з ухваленого ще в далекому 1997 році закону зі складною назвою "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради президент України або Верховна Рада за поданням президента України".

Більше того, сім років тому Конституційний суд виніс по ньому рішення, яким конкретно підтвердив – виконувачем обов’язків генпрокурора є його перший заступник.

Натомість Банкова вважає законним указ Ющенка, яким він призначив в.о. Шемчука. Їхній аргумент – оскільки у Піскуна була пара перших заступників (Медведько і Вінокуров), то норма про перехід повноважень не могла бути застосована – оскільки неможливо визначити, хто саме з них двох має стати на чолі прокуратури. Тому президент просто "делікатно допоміг" розв’язати конфлікт в цьому питанні.

Враховуючи нинішнє протистояння, в команді президента розглядають варіант, коли Шемчук поступово перебиратиме владу в Генпрокуратурі через взяття контролю над обласними прокуратурами. При цьому, щоб не загострювати ситуацію боротьбою за приміщення, точкою його базування може стати військова прокуратура.

Окрім очевидної мети – встановити контроль над Генпрокуратурою, останні події демонструють небезпечну тенденцію: тиждень за тижнем зменшується число легітимних органів влади в Україні.

Зараз відбувається повномасштабна дискредитація Генпрокуратури, до чого докладають руку як рейди людей Ющенка, так і підпорядкований Януковичу "Беркут".

Минулого разу під роздачу потрапив Конституційний суд, який було повністю дискредитовано, та слово якого ще довго не буде варте навіть фарби з принтеру, на якому роздруковуватимуть рішення.

Зараз команда коаліції всіма силами намагається поновити кворум у Конституційному суді. Але значна частина суддів перебуває на межі нервового зриву в прямому сенсі слова.

У четвер парламент звільнив суддю-конституціоналіста Стецюка, якого рік тому внесла "Наша Україна". Але сподівання коаліції замінити його на "свою людину" марні – новий член КС не зможе приступити до виконання обов’язків, бо складення присяги вимагатиме присутності президента.

Але ця вендетта за звільнення трьох суддів не така цікава, як події навколо іншого судді. Це Віктор Шишкін, якого днями було прооперовано у "Феофанії". І, як розповідають, його в лікарню вже кілька разів "провідували" з рекомендаціями з'явитися до КС депутат Сергій Головатий разом із заступником міністра охорони здоров'я Валерієм Івасюком.

Більше того, начебто вони намагалися зупинити підготовку Шишкіна до операції та вилучити видати його історію хвороби.

Можливо, втраті кворуму в КС сприяла ще одна подія, яка відбулася у середу. Як відомо, Конституційний суд оголосив рішення, яким забороняється президенту призначати та звільняти суддів з адміністративних посад, що є інструментом Ющенка впливу на суди.

Однак, як стверджують джерела "Української правди", оприлюднення цього вердикту відбулося з черговими порушенням. Під рішенням не вистачає вирішального, десятого підпису – автографа того ж таки Віктора Шишкіна.

Нелегітимність такого вердикту розуміють і нинішні менеджери Конституційного суду, які видають копію рішення взагалі без підпису суддів, завіривши його правдивість лише печаткою КС.

Як відомо, з самого початку коаліція погоджувалася іти на дострокові вибори тільки після рішення Конституційного суду. Але зараз фанатичні спроби домогтися від нього вердикту виглядають приреченими.

У цих умовах Янукович несподівано запропонував альтернативу, яка збігалася з планами Тимошенко і Балоги – штучно довести чисельність парламенту до 299 депутатів. Для цього 151 власник мандату повинен від нього відмовитися.

Адже, згідно з рішенням Конституційного суду від 2002 року, тільки наявність у Верховній Раді 300 депутатів робить її легітимною. І ця вимога стосується не тільки першого засідання парламенту, а всього періоду скликання.

Тому складення повноважень 151 депутатом автоматично означатиме смерть Верховної Ради п’ятого скликання.

За такий сценарій виступає і опозиція. Тому найближчими днями мають відбутися два з'їзди, "Нашої України" та блоку Тимошенко, які мають обнулити свої виборчі списки та позбавити мандатів депутатів від цих двох сил.

Однак, якщо дострокові вибори справді відбудуться на підставі відмови від мандатів, то буде створено інший небезпечний прецедент.

Бо, якщо результати дострокових виборів будуть не на користь Партії регіонів, члени її списку можуть взагалі відмовитися складати присягу. Таким чином у новому парламенті не буде 151 депутата, і щойно сформована Верховна Рада також буде неправомочна.

Далі починаються суцільні протиріччя. За Конституцією, розпускати обраний на дострокових виборах парламент заборонено протягом року.

Але повноваження Верховної Ради попереднього скликання продовжуються до формування нового парламенту.

151 регіонал гіпотетично можуть відмовитись скласти присягу, щоб запобігти появі небажаної коаліції після дострокових виборів. Тоді новий парламент вважатиметься несформованим. І, за версією Партії регіонів та враховуючи принцип безперервності функціонування законодавчого органу, правомочною вважатиметься... ця Верховна Рада п’ятого скликання.

У такій дещо абсурдній ситуації є одна людина, яка за будь-яких сценаріїв зацікавлена у дестабілізації й у цій, і в майбутній Верховній Раді. Це – Віктор Ющенко, який таким чином отримає шанс показати недієздатність парламентської республіки та відіграти президентські повноваження назад.

Насправді емоційне сприйняття подій останніх днів закривають іншу мету, яка поки не така очевидна багатьом учасникам процесу.

Помиляються ті, хто думає, що головним мотивом Ющенка є проведення дострокових виборів до парламенту.

Насправді йдеться про значно ширший проект – Віктор Ющенко уже розпочав виборчу кампанію 2009 року. Він іде на другий президентський термін.

Віктор Чивокуня, УП

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: