 |
Завантаження...
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||
| ||||||||
 Андрій Єрмолаєв: Зараз долається не політична криза, а найжорсткіша її фаза: фаза кризи влади01.06.2007 09:12  Нічні домовленості Ющенка, Януковича та Мороза «на трьох» 27 травня не дали масштабного поштовху для виходу з політичної кризи. Міжусобиці влади та опозиції, які перекинулися у стіни Верховної Ради України, зі ще більшою гостротою проявилися під час ухвалення парламентом низки законопроектів, необхідних для проведення дострокових виборів 30 вересня 2007 року.«У Вашому запитанні про те, чому «домовленості трьох» реалізуються з таким скрипом, є готова відповідь: тому що реалізуються домовленості, а не чіткий план дій», – заявив політолог кореспонденту «JeyNews». Пропонуємо читачам повний виклад аналізу поточної політичної ситуації та прогнози від Андрія Єрмолаєва: – Реалізуються домовленості, а не чіткий план дій. А коли реалізуються домовленості, то кожен тлумачить позиції цих домовленостей виходячи з того, як він їх розуміє. Я вважаю, що однією з прогнозованих проблем, про яку ми говорили в перші ж дні переговорів, є те, що домовленості нібито дозволяють вийти з кризи влади (і в цьому їх головний позитив), але підписанти, заявивши загальні речі, мали би запропонувати і пояснити суспільству і своїм соратникам: як все це зробити; що за чим має йти; що для чого є правовою передумовою, а що політичною. Це – принципова вимога, яку жоден з цих лідерів, на жаль, не реалізував. Тому усі й знаходяться в дурному становищі. Ми тлумачимо домовленості, але маємо різні розуміння їх реалізації. В коаліціянтів – своя правда, в опозиції – своя, своя правда також в окремих депутатів, які зараз вважають, що можуть запропонувати додаткові моменти до цих домовленостей. Ще одне зауваження до підписантів. Вони зобов’язані були після своїх домовленостей заручитися підтримкою усіх своїх соратників. Мороз і Янукович – у коаліціянтів, Ющенко – у опозиції (бажано би також було, щоб це було публічно). На практиці це би означало: для цього чи цього потрібно стільки і стільки голосів у Верховній Раді. Адже мова йде не лише про логіку домовленостей, а й про логістику, інструментар. Потрібна також вимога: ми рухаємося саме за цим планом (дебатуємо, але й голосуємо і підтримуємо перше, друге, третє, четверте і п’яте протягом двох днів). А зараз ми бачимо, що потяг рухається, але дуже повільно. Кожне питання викликає багато різних тлумачень. При чому усі апелюють до домовленостей. А зважаючи на те, що домовленості дуже рамкові, вони не містять в собі логістики, лише логіку. Ми маємо розуміти, що унікальність ситуації, яка склалася в Україні станом на 27 травня 2007 року, полягає у тому, що перші особи держави зрозуміли, що жоден з варіантів сили (чи спроби застосувати силу) не спрацює. Зараз долається не політична криза, а найжорсткіша її фаза: фаза кризи влади. Це – не панацея, це не відміняє політичних дебатів, не відміняє політичної гри. Ми ж не можемо перетворити депутатів після абстрактних домовленостей Ющенка, Януковича та Мороза в армію Гриценка, яка піде голосувати багнетами. І не будуть депутати ходити строєм. Більш того, Мороз, я думаю, ще довго пам’ятатиме, як його ігнорували два місяці. І він знайде можливість довести свою компетентність і політичну гнучкість. Є принциповий момент. Чому називаю 27 травня – рубіконом, точкою неповернення. Тому що насправді і в плані суспільної свідомості, і міжнародної спільноти, і катастрофічної ситуації, в якій опинилася система управління, подальше поглиблення кризи влади (війна її гілок, спроба ігнорувати кризу і діяти одноосібно) веде до державної катастрофи. Це розуміння є. Тому ми може зараз малювати багато варіантів «якби…». Але всі вони будуть зведені до одного: будь-яка спроба пригальмувати чи розвернути процес завершиться «27 травня, дубль 2», «27 травня, дубль 3», «27 травня, дубль 4». Незворотнім сьогодні є варіант виходу на виборчу кампанію. Інша справа, що самі вибори – не є виходом з ситуації. Вибори дозволяють забезпечити легітимність нової влади. І не більше. Але те, що ця нова влада буде в тому ж складі, залишиться такою ж дурною, войовничою, не викликає сумнівів. Я з острахом чекаю жовтня. Уявіть собі ситуацію: «Вони повертаються!». Це ж «фільм жахів – четверта частина». Тому важливим є легітимне визнання цього парламенту, своєчасне формування коаліції та утворення опозиції (адже рік недоторканості в умовах не створення коаліції – взагалі буде катастрофою); повинна бути конституційна комісія, а не референдум (це принципово, адже проведення референдуму про зміни до Конституції – взагалі якесь дежа-вю). Якщо усі ці аспекти реалізуються, то тоді ми можемо починати говорити про вихід з політичної кризи, переведення в формат конкуренції, а не боротьби. А нині і завтра ще буде тяганина. Але, зверніть увагу, рух все-таки відбувається логічно. І вибори 30 вересня відбудуться обов’язково. Андрій Цьопа для JeyNews Кавказьке Го...Міліція продовжує наступ на «трамадолову мафію» «Виклики вступної кампанії 2008» Інші статті Коментарі |
    Завантаження новин...
Завантаження новин...
|
|
|
Відвідування: |
Безlimitні нотатки,
Журнал Музеї України,
інформаційно-пізнавальний журнал Нова Січ,
Святий Миколай в Україні,
Рожевий Слоник: творчий портал,
Все про помаранчеву революцію