Садовий і мініпути

Ця історія – далеко не казочка, а справжнісінька реальність. На жаль ім’я нашого героя не Артур, а Андрій Садовий, і вчинки його не схожі на героїчні подвиги. Так вже склалося за традицією, що людині владній спочатку потрібно пообіцяти, а потім вже зрадити. Не обминула відома всім тенденція і Львівське королівство.

Рік 2006. Головними ворогами молодого претендента на трон Садового є злісні і жадібні «жуки», ой вибачте за помилку, «жеки». Добряче насоливши комунальникам, Андрійко отримав чималу підтримку мініпутів, тобто нас маленьких людей-виборців, що в кінці в кінців обернулось в його перемогу у гонці за Львівський трон. Все вийшло люкс. Особливо задоволеними залишилися мініпути з Сихова, адже кому як не їм по-справжньому відчувати, що таке бути надуреними в комунальних питаннях. Але коли справа дійшла до конкретних кроків, Садовий, вже король, по-біблійськи помирився із усіма ворогами. Так ось Андрійко, як колись його називали, забуває, що обіцяв зробити в перший рік повну перевірку головних здирників з львівських мініпутів  - «Львівтеплоенерго» та «Львівводоканалу». Більше того, він стає на захист своїх підлеглих, коли йдуть суперечки щодо двохставкового тарифу та в боротьбі за справедливий тариф на воду. Тобто чого від нього найбільше чекали, мініпути так і не дочекалися від Андрійка. Подружившись із міні-депутатами, король повністю поринув у земельний перерозподіл, адже, що за король, який не керується правилом «розділяй і зароби»? Забув тільки ось король, що королівство в нього було не таке вже й багате, та люди заробляють усюди як тільки можуть. Хто ваги на вулиці виставить, кого мати квіти навчила продавати, а хто одягом торгує. Але це люди, на думку короля, маленькі і ними можна зволікти, тим паче, не раз. Так і вийшло: доброму народу мініпутів Садовий більше заважав ніж допомагав…

Вересень 2006. Земля міні-букіністів

Продавцям біля книжкового ринку довелося писати листи аж в канцелярію Президента та представництво ЮНЕСКО, аби захиститися від рук міських чиновників. Зовсім раптово «букіністам» повідомили, що їх тут, біля Федорова, не хочуть бачити, але для них вже знайшли нове місце – на кінцевій зупинці трамваю №6. Не багато вже так у Львові туристичних маршрутів, які проходять через колишній м’ясо-завод, чи не так? «Якщо тим продавцям нині дати дозвіл, то завтра там з’являться кіоски, малі архітектурні форми, в яких продаватимуть пиво, гамбургери чи тощо”, - пророкував тоді головний ворог букіністів Микола Шморгай. На цьому книжковому базарчику було всього лиш 30 продавців. Люди, які часто купують букіністичну літературу досі знають їх у обличчя. Це вже, як не як, традиція. Широка підтримка ЗМІ та сама зорганізованість букіністів все ж таки дали свої результати і книгарі досі на своїх місцях біля Федорова. Поговорюють, що букіністів все ж таки «перенесуть» поближче до «Арсеналу», але це, погодьтесь, не так вже й далеко і не „шісткою” добиратись…

Березень 2007. Міні-вернісаж

28 березня працівники міні-ринку “Вернісаж”, що на вул. Театральній пікетували Львівську міську раду. Близько 30 художників і реалізаторів ринку були впевнені, що міська влада хоче виселити їх зі звичного місця торгівлі. І підстави для таких припущень були. На місці ринку мають намір побудувати багатоповерховий паркінг для готелю “Опера”. Через відсутність паркінгу готель не може отримати необхідну додаткову „зірочку”. За словами мніпутів з “Вернісажу”, представник Галицької районної адміністрації вже  приходив до підприємців із вимогою звільнити територію. Згодом за “виселення” взялися представники міні-муніципальної дружини, які пояснювали свої дії тим, що торгівля відбувається на тротуарах і заважає міні-перехожим. Згідно з ухвалою сесії ЛМР №946 від 21 червня цього року “Про затвердження концепції місця розташування земельних ділянок у м. Львові, призначених для будівництва готельних та торгових комплексів, паркінгів”, пл. Вічеву зазначено серед інших ділянок для спорудження паркінгу. Самі ж чиновники поки що обминають коментарі стосовно майбутнього міні-вернісажу.

Квітень 2007. МАФіозі

20 квітня Ратушу оточила зграя представників дуже малого бізнесу. Усіх їх називали тоді МАФи. Відповідно до звернення, вимоги мініпутів стосувалися нової політики міської влади щодо малих архітектурних форм (МАФ). Вони вимагали припинити демонтаж кіосків та скасувати рішення виконкому стосовно МАФ, у якому передбачалось обмеження реалізації тютюну та слабоалкогольних напоїв. Також вимога стосувалась вимагали повернути попереднє положення видачі договорів оренди землі та дозволів на розміщення об’єктів торгівлі, оскільки департамент економічної політики в особі директора О. Синютки дестабілізував ситуацію малого та середнього бізнесу у Львові. Мініпути вдавалися до акцій протесту та двічі перекривали вхід до Ратуші. Але королю все ж таки вдалося їх заспокоїти. На плакатах були заклики до влади не заважати їм працювати: “Владо, досить забирати і нічого не давати”, “Геть бездарних посадовців із славетного Львова”, “Не вирішуєте питань – так не створюйте проблем!”. Мініпути тлумили залізними прутами по пластикових і металевих бочках, а їх дружини гучно кричали.

Липень 2007. Міні-секонд-хенд

Міська рада уже не воює із міні-стихійними ринками, вона їх просто прикриває. Мініпути з ринку на вулиці Монастирського, 2, що на  Сихові – так званого “ринку секонд-хенду” пізнали цю боротьбу на своїх плечах. Ділянку, на якій розташувався міні-ринок, виставили на земельний аукціон 24 липня, а самих торговців попросили перейти в інше місце. Саме тому біля мерії близько 100 приватних мініпутів улаштували пікет. Вони вимагали від мера розібратися із ситуацією. Але оскільки той перебував із робочим візитом у Швейцарії, підприємці поспілкувалися з його першим заступником, хитрим Олегом Синюткою. Розмова вийшла недовгою. Мініпутам запропонували перебратися із вул. Монастирського на вільні місця на інших ринках, наприклад “Санта-Барбара” та “Шувар”. З продажу ділянки по вулиці Монастирського, на якій донедавна знаходився ринок уживаних речей, король і підлеглі мають намір отримати на аукціоні 2 млн. 390 тисяч 740,95 гривень. Мініпути ж висунули свої версії і звинуватили короля Андрійка у нечесній конкуренції. Вони стверджують, що ринок закрили через те, що королівна Садового є власницею мережі магазинів «Планета Секонд-Хенд». Сам король усе заперечив і додав, що Катерина Кіт-Садова жодного відношення до вищезгаданої мережі магазинів не має. Хто зна, хто зна…

Травень-серпень 2007. Міпути з Галицької.

Одні з останніх, які не збираються воювати тихо. 30 травня під стінами Галицького ринку на площі Соборній розпочався страшний галас. Десятки квітникарів “озброєних” кошиками і ящиками з квітами розмістили свій товар на невеликій заасфальтованій діляночці саме біля підземних туалетів. Представники міліції і Галицької рай адміністрації намагалися вигнати їх. Конфлікт цей триває ще з 2000 року і захопив часи Куйбіди і часи Буняка. Тепер за правління Садового і Синютки мініпутів приймають хіба що в коридорах, якщо ще не на вулиці. Квіткарів „просять” звільнити територію і намагають поставити паркан. Мініпути ж переконують, що цей бізнес їхня єдина копійка. Мініпут Михайло Собейко: „У мене в руках угода з ТзОВ „Йосип і К”. Я щомісяця сплачую їм оренду 500 грн. Куди йдуть ці гроші - не моя справа. Якщо влада каже, що ці угоди нечинні, то нехай їх спершу скасують в юридичному порядку, а вже потім висловлюють до нас претензії. Комусь просто не терпиться звільнити від нас цю ділянку, а все це прикривають нібито інтересами міста”. Боротьба відновилася і в серпні. Мініпути перекрили дорогу міні-трамваю і вимагали припинити тиск. Конфлікт досі не завершено.

Це не перші і не останні „підстави” від хитрого короля. Така вже природа нашої влади. Наша ж справа, рідні мої мініпути, міцно тримати кулаки і боротись до останнього!

Мініпут Олесь Кошовий за матеріалами „Львівської газети”, „Ратуші”, „Львівського порталу”.

Олесь Кошовий, для JeyNews

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: