Голодомор не визнають геноцидом

Голодомор 1932-1933 років - безпрецедентний злочин сталінської тоталітарної системи проти українського народу, який спричинив національну катастрофу. Конфіскацію продовольства комуністичний режим застосував як зброю масового знищення населення. За оцінками дослідників, втрати від голоду становили від 7 до 10 млн. осіб, понад третина них - діти.

Про цю трагедію України ще з 1933 року знали і писали на Заході. Конгрес США у 1988 році офіційно визнав голодомор геноцидом українського народу. До такого ж висновку прийшла також Міжнародна комісія юристів.

Однак у радянський період про голод офіційно і не згадували. Робилися навіть спроби заперечити чорну сторінку вітчизняної історії. Вперше проблема голодомору об'єктивно була висвітлена лише у 1992-1993 роках, вже у незалежній Україні. Однак сьогодні цю трагедію, як акт геноциду українського народу і досі не визнають в багатьох країнах світу. Та й що вже говорити, якщо не всі українці хочуть визнавати, що знищення мільйонів їх братів і сестер – це спланована акція комуністичного режиму, спрямована викорінення нації.

«Історична справедливість, пам’ять та істина про долю невинних людей повинна бути відновлена. Злочини тоталітарного комуністичного режиму, серед яких Голодомор 1932-33 років і Великий терор 30-х років, повинні бути повною мірою засуджені міжнародним співтовариством. Це – обов’язок усіх держав, політичних і громадських сил, які сповідують цінності демократії. Злочини сталінізму не мають і не можуть мати прощення», – підкреслив президент України Віктор Ющенко під час нещодавньої зустрічі з журналістами.

Дотепер понад два десятки парламентів різних країн визнали факт Голодомору злочином сталінського режиму проти українців.

Французька національна асамблея зареєструвала законопроект про визнання Голодомору 1932-1933 років актом геноциду проти українського народу. Якщо законодавчу пропозицію підтримає 100 депутатів, то її незабаром розглянуть у парламенті країни. Слід зауважити, що минулого тижня питання визнання Голодомору актом геноциду проти українців порушували і на 59-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. Тоді постійний представник України при ООН Валерій Кучинський іще раз привернув увагу до Голодомору в Україні 1932-1933 років, внаслідок якого загинуло понад сім мільйонів українців. Наголосивши на необхідності ретельно дослідити жахливий феномен геноциду для запобігання його повторення, він привітав призначення Генеральним секретарем ООН спеціального радника з цих питань.

А тим часом парламент Перу визнав голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом українців. Улітку Конгрес республіки Перу прийняв резолюцію з нагоди 75-річчя голодомору в Україні, у якій окрім визнання тих подій геноцидом, висловлено застереження проти того, щоби вони мали повторення в історії. У цьому ж документі перуанські депутати також засуджують тоталітаризм і злочини проти людства. Відтак, Перу стала першою країною латинської Америки, парламент якої визнав геноцидом українській голодомор. І це великий прорив у боротьбі нашої держави за міжнародне визнання цієї трагедії спланованим винищенням нації.

Однак у Європі успіх нашої держави важко назвати реальним. Одна з проблем, кажуть європейські депутати, - той факт, що Україна саме розділена з питання голодомору.

У Європейському парламенті було зареєстровано проект резолюції, яка визнає український Голодомор 1932-33-го років, під час якого загинуло понад принаймні сім мільйонів українців, "злочином проти людства". Конрад Шиманський, депутат Європейського парламенту від партії Закон і Справедливість, є одним з авторів проекту резолюції Європарламенту щодо Голодомору.

«То є дуже важка рана - дотепер відкрита - в пам’яті українців. Ми про це добре знаємо. Українці самі не можуть підняти це питання в Європейському парламенті. Натомість ми зі свого боку вважаємо. що українці мають право очікувати принаймні на моральне засудження Голодомору з боку Росії. Вона мала дуже багато часу, щоби це зробити, але й досі не використала цієї можливості. Наші дії є безпосередньої відповіддю на заклик президента Ющенка, який неодноразово закликав міжнародну спільноту визнати факт українського Голодомору офіційними документами», - зазначає він.

Але проблема залишається у багатьох державах, які до сьогодні не бажають називати український голодомор геноцидом. Яскравий приклад – Ізраїль, який не бажає  сваритися з Російською Федерацією через лояльне ставлення до нашої держави у цьому питанні.

А 1 листопада організація ЮНЕСКО висловила свою позицію, що вона вважає український Голодомор трагедією, а не геноцидом. У цей день 34-а сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО, до складу якої входять 193 країни, одноголосно прийняла Резолюцію про "Вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні". Генеральна конференція ЮНЕСКО, нагадуючи про Голодомор 1932-33 років, через який загинули мільйони безвинних українців, висловила впевненість у тому, що трагедія Голодомору, яка була викликана жорстокими діями та політикою тоталітарного сталінського режиму, має стати попередженням сучасним і майбутнім поколінням з метою дотримання демократичних цінностей, прав людини та законності. Про це повідомляє прес-служба МЗС.

У тексті Резолюції Генеральна конференція ЮНЕСКО вшанувала пам'ять загиблих і висловила співчуття жертвам Голодомору 1932-33 років в Україні та жертвам голоду, що також мав місце у Росії, Казахстані та інших частинах колишнього СРСР.

Крім того, Генеральна конференція звернулася до країн-членів ЮНЕСКО із закликом поширювати інформацію про Голодомор шляхом її включення до просвітницьких та науково-дослідних програм з метою засвоєння майбутніми поколіннями уроків цієї трагічної сторінки історії. Питання вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років було внесено Україною у співавторстві з 45 іншими країнами-членами ЮНЕСКО: Азербайджаном, Алжиром, Аргентиною, Бангладеш, Буркіна-Фасо, Венесуелою, Габоном, Гватемалою, Гвінеєю, Гондурасом, Грузією, Демократичною Республікою Конго, Екваторіальною Гвінеєю, Естонією, Замбією, Зімбабве, Казахстаном, Камеруном, Канадою, Кенією, Коста-Рікою, Кот-д’Івуаром, Кувейтом, Киргизстаном, Латвією, Литвою, Маврикієм, Мадагаскаром, Македонією, Молдовою, Монако, Нігером, Нігерією, Парагваєм, Перу, Польщею, Свазілендом, Сенегалом, США, Суринамом, Таджикистаном, Уругваєм, Філіппінами, Францією та Чехією.

А тим часом президент України Віктор Ющенко підписав указ № 1056/2007 «Про відзначення у 2007 році Дня пам'яті жертв голодоморів».

Подаємо текст указу повністю:

«З метою забезпечення належної організації та проведення заходів до Дня пам'яті жертв голодоморів, який відзначатиметься 24 листопада 2007 року, постановляю:

1. Утворити Організаційний комітет з підготовки та відзначення у 2007 році Дня пам'яті жертв голодоморів (далі – Організаційний комітет).

Призначити ВАСЮНИКА Івана Васильовича – Першого заступника Глави Секретаріату Президента України та ТАБАЧНИКА Дмитра Володимировича – Віце-прем'єр-міністра України співголовами Організаційного комітету.

Співголовам Організаційного комітету внести у триденний строк за погодженням з Прем'єр-міністром України пропозиції до персонального складу Організаційного комітету.

2. Організаційному комітету затвердити у тижневий строк план заходів з підготовки та відзначення у 2007 році Дня пам'яті жертв голодоморів.

3. Оголосити 24 листопада 2007 року о 16 годині на вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу хвилину мовчання, зупинивши на цей час роботу в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім підприємств, де це не допускається за технологією виробництва), рух громадського та приватного транспорту у населених пунктах з подаванням відповідних звукових сигналів.

На території України 24 листопада 2007 року приспустити Державний Прапор України, обмежити проведення розважальних заходів, внести відповідні зміни до програм радіо і телебачення.

4. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити у День пам'яті жертв голодоморів покладання траурних вінків і композицій з житніх та пшеничних колосків до пам'ятних знаків, місць поховань жертв голодоморів, вшанування пам'яті загиблих хвилиною мовчання, запалення свічок, проведення вечорів-реквіємів та інших скорботних заходів.

5. Кабінету Міністрів України:

вжити разом із Київською міською державною адміністрацією невідкладних заходів щодо прискорення проектування та спорудження у місті Києві Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні;

передбачити під час доопрацювання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» кошти для фінансування спорудження Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні та для здійснення Українським інститутом національної пам'яті дослідницьких робіт, зокрема, з проблем історії голодоморів в Україні;

активізувати роботу щодо проектування та спорудження пам'ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років у місті Вашингтоні (Сполучені Штати Америки), відповідних пам'ятників та пам'ятних знаків в інших державах.

6. Міністерству закордонних справ України:

забезпечити проведення закордонними дипломатичними установами України заходів, пов'язаних з відзначенням у 2007 році Дня пам'яті жертв голодоморів, а також участь представників дипломатичного корпусу іноземних держав, акредитованого в Україні, в офіційних заходах, які проводитимуться в Україні;

сприяти Міжнародному координаційному комітету Світового конгресу українців для планування відзначення 75-х роковин Голодомору в Україні у проведенні представниками української громадськості за кордоном заходів з ушанування пам'яті жертв геноциду Українського народу.

7. Державному комітету телебачення та радіомовлення України забезпечити широке висвітлення в засобах масової інформації заходів з підготовки та відзначення в Україні та світі у 2007 році Дня пам'яті жертв голодоморів.

8. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Віктор Ющенко».

Софія Бойко, для JeyNews

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: