Житлово-комунальний абсурд

Депутати Тернопільської міської ради прийняли доволі непопулярне і болюче для багатьох простих смертних споживачів рішення - не переглядати діючих тарифів на утримання будинків та споруд і прибудинкових територій.

І хоча понад третина міських обранців голосно заявляли про те, що «люфт для зниження тарифів на ці послуги на 10% є», і при цьому намагалися розписати його, для більшості депутатів найпереконливішими виявилися обґрунтування, наведені заступником міського голови з питань житлово-комунального господарства Миколою Мартинюком.

«Житлово-експлуатаційні організації, - заявив заступник мера, - за послуги з утримання житлового фонду та житлово-будівельних кооперативів у місті збирають 20 млн. гривень на рік. Зниження тарифів на 10% означає зменшення грошей на зарплату персоналу, на матеріали та ремонт житла. Якщо прийняти таке популістське рішення, доведеться скорочувати працівників жеків і погіршувати стан утримання житла…»

Отож, плата за житло та послуги залишилася в Тернополі на попередньому рівні. Залишилася разом зі старими болячками, які продовжують гноїтися.

Проблема розрахунків плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у Тернополі вже встигла обрости колоритною історією. З 1 вересня 2005 року міськвиконком затверджує коригуючі коефіцієнти 1,2 і 1,3 за квадратний метр загальної площі для квартир у будинках центральної частини міста. Жеки впродовж кількох місяців збирають плату від мешканців з урахуванням цих коефіцієнтів. Згодом рішення опротестовує прокуратура: встановлення коефіцієнтів при розрахунку тарифів на послуги не відповідає чинному законодавству. Проте міськвиконком і пальцем не ворухнув, аби здійснити перерахунки і повернути мешканцям необґрунтовано сплачені кошти.

У вересні минулого року він приймає нове, більш масштабне, рішення - підвищити з 1 жовтня розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до 76 коп. за 1 кв. м загальної площі для будинків з ліфтами та до 61 коп. - для будинків без ліфтів. Платіть, городяни, за утримання житла майже на 50% більше, ніж раніше!

Комунальні служби міста пояснювали, що коли тарифи залишити на попередньому рівні, то в міському бюджеті доведеться щомісяця вишукувати 780 тис. грн. для відшкодування втрат, пов’язаних із подорожчанням енергоносіїв, матеріалів для ремонту житла, підвищенням мінімальної зарплати тощо. Проте аргументи організацій, які обслуговують житло, видаються не зовсім переконливими.

Нормативна база для розрахунку тарифів на житлово-комунальні послуги досить суперечлива. Чому чинні накази Державного комітету з питань житлово-комунального господарства не враховують високого рівня приватизації квартир (а таких у місті вже майже 90%)? Наприклад, розрахунок персоналу для обслуговування внутрішньобудинкових мереж залишається старим, зорієнтованим на виконання санітарно-технічних робіт у самих квартирах, хоча Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначає утримання приватизованих квартир коштом їх власників. Не враховується і здобуток часу - індивідуальне обладнання, яке в різних квартирах за технічними параметрами і вартістю різне. Цілком логічно, що санітарно-технічні служби жеків мали б обслуговувати лише внутрішньобудинкові мережі. Але хто зважає на такий, здавалося б, незначний резерв для зниження тарифів?

У міській громадській організації - асоціації споживачів житлово-комунальних послуг - провели розрахунки. І з’ясувалося: якщо нові тарифи (квартплату) порівняти із фактичною собівартістю послуг, то на момент прийняття міськ­виконкомом рішення про підвищення тарифів рентабельність послуг жеків наближалася до 30%, а на 1 січня 2007 - до 20% за встановленого розпорядженням голови ОДА за погодженням з міськвиконкомом 10-відсоткового рівня!

Але навіть за діючих тарифів нормативні витрати в різних житлово-експлуатаційних організаціях строкаті до лоскоту в нервах. В одних жеках фактичні витрати на обслуговування ліфтів за дев’ять місяців 2006-го вийшли 6 коп. за квадратний метр загальної площі на місяць, в інших - аж 13,1 коп. Плата за вивезення сміття теж різниться істотно - 6 і 9 коп. А різниця між «іншими прямими витратами» сягає десятка разів - 1,4 коп. і 10 чи 12 коп.

Одна з причин полягає от у чому. Адмінапарат підприємств - надавачів послуг на життя не нарікає. У структурі конкретних витрат конкретних жеків видатки на утримання адмін­апарату неймовірно високі. Причому саме керівництво «з’їдає» 40% фонду оплати праці працівників жеку, а на одному з підприємств - навіть до 60!

Однак є й інша причина зростання фактичних витрат.

П’ять років тому комунальні жеки в Тернополі призупинили свою діяльність. Керівники масово реєстрували їх як приватні підприємства, щоб бути вільними від боргів і розпочати роботу з чистого аркуша. Новачки ставали ініціаторами створення інших юридичних осіб, які надають окремі види послуг і працюють з «головним» підприємством на договірних умовах: прибирають будинки і прибудинкові території, здійснюють поточний ремонт будинків, вивозять сміття тощо. Зрозуміло, підрядники теж хочуть жити і працювати незбитково. Тому й розкручується вартість тарифу. А індивідуальних договорів мешканців із житлово-експлуатаційними організаціями, де був би чітко виписаний пакет послуг з утримання житла, в Тернополі дуже мало, загалом їх має кожен десятий із споживачів. До того ж народжені «на вимогу часу» угоди не відповідають чинному законодавству: їх укладено на невизначений термін, вкрай ускладнено умови розірвання тощо.

Нині міське житлово-комунальне господарство нагадує театр абсурду: у Тернополі жек є балансоутримувачем і одночасно управляє житловим фондом, надає послуги з його утримання та, по суті, сам контролює їх виконання. Який із жеків міста нині звітує перед споживачами про нараховану плату і фактично виконані роботи, що фінансуються за рахунок споживачів? А ніякий.

- Наша організація вперше порушила питання про створення побудинкового обліку доходів від так званої квартплати і витрат на утримання будинку, - каже голова правління асоціації споживачів житлово-комунальних послуг міста Тернополя Петро Ландяк. - Пропонуємо активніше залучати до цього процесу будинкові комітети. Вони мають брати участь у плануванні поточного ремонту будинку, а потім підписувати акти виконаних робіт. Паралельно треба внести зміни до Закону «Про житлово-комунальні послуги»: управляючий повинен призначатися не власником будинку чи його балансоутримувачем, а споживачами, які оплачують послуги. У такий спосіб потрібно запровадити механізм участі та контролю мешканців у наданні послуг...

Авжеж, розрахунок тарифів - це доволі дрібна проблема. Та коли в неї зануришся, стає очевидно, що йдеться про грубі гроші, які незаконно витягують із наших кишень. І планують витягувати й надалі.

Дзеркало тижня

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: