Валютні торги

- НБУ готується запровадити обмеження на валютне кредитування фізосіб. Якими будуть наслідки?

- Підвищиться попит на гривневі ресурси. Відповідно нацвалюта подорожчає щодо долара. Але гривні в економіці зараз не так багато, щоб вона змогла замістити валютні пасиви банків. Банкам доведеться виходити на депозитний ринок, простіше кажучи, підвищувати ставки за депозитами. Причому через те, що гривневі ресурси обмежені, ставки можуть зрости істотно. Наслідком подорожчання грошей стане підвищення ставок за кредитами.

Не слід забувати, що в першої півсотні українських банків досить велику частину пасивів становлять гроші, залучені на міжнародних ринках капіталу. Якщо буде запроваджено обмеження, валютні позики треба буде конвертувати у гривню, а НБУ якщо й погодиться купувати валюту, то, найімовірніше, за нижньою межею курсу. У результаті вартість грошей, отриманих на Заході, істотно зросте. Але ж банк виходив на зовнішні боргові ринки, ніс витрати із залучення коштів, зобов’язувався виплачувати певну ціну за користування ресурсами. Усі ці витрати не окупляться, і банкам доведеться підвищувати ставки за кредитами. Це короткострокові наслідки.

У довгостроковому періоді наслідком валютних обмежень може стати охолодження економіки. Протягом останніх двох років кредитування населення було одним із чинників економічного зростання: що більше грошей у громадян, то вище внутрішнє споживання. Урізуючи кредитування адміністративним шляхом, ми повертаємо економіку назад. Крім того, в економіку може потрапити забагато гривні, а це загрожує зростанням інфляції.

Хоча побоювання НБУ також зрозумілі. Що більше валютних кредитів, то вищою є доларизація економіки: позичальники розраховуються з продавцями машин і квартир доларами, не обмінюючи інвалюту на гривню. Тобто долари йдуть гуляти в економіку. Понад те, позичальник, який отримує зарплату в гривні, має обміняти гривню на долар, щоб погашати кредит і відсотки за ним. Результат - додаткове навантаження на валютний курс, на золотовалютні резерви Нацбанку і на валютну позицію країни загалом.

- Але ж крім тиску на валютний курс, з яким НБУ може впоратися, банки, кредитуючи в доларах США або євро, перекладають на позичальників валютні ризики?

- Проблема валютизації кредитів, точніше валютних ризиків, дуже перебільшена. У теорії позичальник, який бере довгостроковий кредит в інвалюті, бере на себе валютні ризики. При падінні курсу гривні частка платежів за кредитом у доходах позичальника збільшуватиметься, відповідно знижується платоспроможність боржника. Але на практиці все інакше. Попри те що основний дохід - заробітну плату - українським громадянам виплачують у гривні, в більшості компаній оплата праці прив’язана до долара. Навіть якщо курс гривні до долара падатиме, платоспроможність позичальника не погіршиться.

- Отже, основна мета, яку ставить перед собою Нацбанк, - не випустити зі своїх рук важелі впливу на валютно-курсову і монетарну політику?

- НБУ відповідає за стійкість банківської системи і стабільність національної валюти й повинен тримати під контролем усі механізми управління валютно-курсовою політикою в країні. Зі зростанням доларизації вплив Нацбанку на фінансову систему слабшає, тож занепокоєння Нацбанку є цілком природним. Але для збереження статусу та функцій банківського регулятора зовсім не обов’язково приносити в жертву банкірів і позичальників.

- Яким може бути компромісне рішення?

- До обмеження валютного кредитування потрібно йти поступово, використовуючи ринкові методи. Не можна робити різких рухів - гроші люблять тишу і спокій. Тим більше що банківська система України розвивається за таким сценарієм: активізація автокредитування, потім іпотеки, споживкредитування тощо. Зараз на ринку спостерігається бум споживчого кредитування, а такі кредити видаються у гривні. Тому найближчим часом кредитний портфель банків у гривні зростатиме не меншими темпами, ніж у валюті. Відтак хвилюватися про подальше зростання валютизації позик не слід.

Видима рука ринку

- Як збільшити питому вагу гривневих кредитів у портфелях банків?

- Потрібно стимулювати кредитування в національній валюті. Насамперед сприяти зниженню ставок у гривні й стабілізації економіки, щоб гривневий кредит коштував стільки само, скільки й доларовий. Для цього мають бути зрозумілими бюджетна політика, податкова система. Що стабільніша економіка, що легше спрогнозувати макропоказники (зростання ВВП, інфляцію, приплив інвестицій) хоча б на 3-5 років наперед, то міцнішою є національна валюта і нижчими ставки за кредитами. Кілька років тому відсотки за гривневими кредитами перевищували 30-40% річних, зараз - 15-16%. Ставки поступово зрівнюються самі по собі. Щоб популяризувати кредити у гривні, цілком достатньо простої макроекономічної стабільності.

Нарешті, ставки за гривневими кредитами не можуть бути нижчі від рівня інфляції - жоден банк не стане працювати собі на збиток. Коли Україна вийде на однозначну інфляцію (менш ніж 10%), а реальні ефективні ставки за гривневими кредитами становитимуть 12-13%, проблема валютизації позик зникне сама по собі. Такого рівня ставок ми досягнемо через 3-4 роки.

- Які інструменти при цьому можна використати?

- Давайте проаналізуємо, де, в яких сегментах обсяги валютного кредитування зростають. Це іпотека і частково автомобільне кредитування. Отже, передусім необхідно розвивати ринок іпотечних облігацій. Цей інструмент дозволить банкам залучати дешеву гривню. Причому іпотечні облігації купуватимуть здебільшого зовнішні інвестори. І це правильно: закордонні інвестори, конвертуючи іноземну валюту в гривню (при купівлі облігацій), братимуть валютні ризики на себе. Є ще й Державна іпотечна установа, яка ніяк не може розпочати повноцінну діяльність. Для інших видів кредитування можна використати внутрішню сек’юритизацію (тобто випуск боргових паперів, забезпечених активами, зокрема кредитами).

У багатьох розвинених країнах існують програми підтримки іпотечного кредитування, приміром, держава компенсує частину відсоткової ставки за кредитом у нацвалюті. В Україні були спроби реалізувати такий механізм, але поки що без особливих результатів. І нарешті, НБУ завжди може відрегулювати у потрібний бік норми обов’язкового резервування для банків. У підсумку, якщо всі ці інструменти нормально запрацюють, банки отримають довгу й дешеву гривню (яка коштуватиме стільки само, скільки валютні ресурси) і збільшать обсяги кредитування у нацвалюті.

- Якщо НБУ запровадить обмеження на валютне кредитування, яким чином їх можна буде обійти?

- Найпростіший спосіб - прив’язати платежі за кредитом до іноземної валюти. Простіше кажучи, кредит видавати у гривні за ставками, зрівнянними з валютними, але прописати в кредитному договорі, що у разі девальвації гривні відсоткова ставка зростатиме. Проблема в тому, що ми, банкіри, не знаємо, наскільки ретельно НБУ має намір регулювати ці механізми. Можна запровадити такі обмеження, що прив’язати ставку до курсу буде або проблематично, або взагалі нереально. Так, обійти обмеження завжди можна, але який сенс вибудовувати складні ланцюжки, пояснюючи клієнтові, чому банк діє у такий спосіб. В кінцевому підсумку платити за подібні хитрування доведеться позичальникові.

Ставка на банк

- Чи знижуватимуться цього року ставки за кредитами?

- Якщо обмежень на валютне кредитування не буде, ставки трохи впадуть, приблизно у межах 1%. Причини - зниження вартості грошей і зростання конкуренції на ринку. Охочих працювати в сегменті кредитування дуже багато, банки ведуть боротьбу за клієнтів ціновими методами.

- Чи варто НБУ наслідувати приклад ЦБ Росії та Європи і зобов’язувати банки розкривати реальні ефективні ставки за кредитами?

- Так. Банкам це нововведення не завдасть особливої шкоди і збитків. Декларація низьких відсоткових ставок - лише один з багатьох способів залучити покупця. Когось цікавить невеликий перший внесок, когось - можливість заплатити спочатку велику комісію, а потім погашати меншу відсоткову ставку тощо.

- Скільки банків в Україні залишиться через 5 років?

- Консолідація банківської системи неминуча. Зараз Україна перебуває на етапі первинного розподілу - банки отримують реальних власників. Процес укрупнення й об’єднання розпочнеться через рік-два, коли усталиться перша двадцятка банків. У перспективі 5 років комерційних банків залишиться щонайбільше 100.

Галицькі контракти

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: