Ще раз про львівський парк "Знесіння". Інтерв`ю Михайла Мужилівського

- Пане Михайле, і все ж таки, багато запитань і у громадськості, і у журналістів викликає тема Знесіння.

- Розумію...

- Все-таки будівництво в парку, погодьтеся, мало в кого викличе схвалення...

- Я вас прекрасно розумію. І я б на місці простих людей так само б думав, якби мені сказали, що в парку «Знесіння» хтось прийшов вирубати дерева і будувати прямо посеред парку багатоквартирний будинок чи щось таке. Повірте, я б так само негативно сприйняв би цю інформацію і виступав би проти. Але ж нічого подібного не відбувається! Навіть близько нічого такого не відбувається! І не буде відбуватися – можу вас запевнити. Я уже давав із цього приводу прес-конференцію для журналістів. Ніякого будівництва у парку немає і не планується.

- Давайте розставимо всі крапки над і...

- Давайте...

- Звідки взагалі взялася інформація, що ваш «АрхіБуд» планує будівництво елітного житла для заможних львівян у парку «Знесіння»?- Зараз поясню все по порядку, аби нарешті все розставити на свої місця. Можна, я почну з того, з чого почалася вся ця історія?

 - Будь ласка.

- По-перше, земля, про яку іде мова, не належить паркові «Знесіння». Про це говорить Державний акт на право власності на землю – і згідно з ним, парк «Знесіння» не є власником цієї земельної ділянки. І не був. Ця земельна ділянка всі останні роки належала Міністерству оборони. Там була військова частина прикордонників. Ви були там?

- Ні, не доводилось.- Ну то я вам поясню, де ця земля розташована і як вона вигладає. По карті це є невеликий острівець в лівій частині Знесіння. Там був режимний обєкт. Ця земля цілий час була обнесена парканом, і туди ніхто не мав права носа поткнути. Ні прості львівяни, ні дирекція парку. На цьому режимному обєкті була складна апаратура, яка, наприклад, могла засікти літак, який тільки-но злітав у Норвегії. Розумієте? Це був режимний обєкт, обнесений парканом. Далі за ним іде урвище. Там ніхто із простих львівян не гуляв і не відпочивав. Тому неправильно говорити зараз, нібито ми зайняли територію, де все життя люди відпочивали. Парк ніколи не користувався цією територією, і це ніколи не була територія відпочинку. І адміністрація парку це визнає. Вони з нами погоджуються, що вони не є власниками цієї землі.

 - А як вона до вас потрапила?

- Розказую. Міністерство оборони зразу після Помаранчевої революції вирішило покращити свій фінансовий стан шляхом конкурсного продажу обєктів, які не використовуються. У Києві був оголошений конкурс на придбання обєктів от якраз на цій земельній ділянці на Знесінні. Конкурс проходив відкрито. У ньому брали участь 11 учасників.

- А за якими критеріями визначався переможець?

- Хто більшу суму запропонує. «АрхіБуд» переміг у цьому конкурсі.

- А що це були за обєкти? Ми питаємо тому, що, наприклад, Громадський Форум Львова заявляв, що там якісь собачі будки, розвалені туалети і так далі...- Що там за обєкти – зараз вам детально перерахую, аби люди не думали, що ми купляли, як ви кажете, псячі будки. Значить, що там є? Великий металевий ангар – 315 кв м. Цегляна теплиця – 66 кв м. Велика деревяна споруда - 119 кв м. Дві великі цегляні споруди – 83 і 62 кв м. Також деревяне приміщення на 66 кв м. Є дві менші будівлі: з цегли на 10 кв м і з дерева на 8 кв м. От такі, як ви бачите, «псячі буди» на загальну квадратуру понад 700 кв м. Як на те пішло, за «собачі будки і розвалені туалети» ми заплатили великі гроші, і вони пішли в державний бюджет, а не комусь у кишеню. Керівники Громадського Форуму Львова, я знаю, теж заможні люди – чи платити б вони такі гроші за псячі будки, як ми заплатили? Повертаюся до теми розмови. Всі ці обєкти розкидані по всій цій землі. Вони не зосереджені на одному місці.

 - Вам закидають, що ви маєте право не на 3 гектари, а на 0,9 га – саме на такій площі розташовані обєкти, які ви купили в Міноборони і які тепер є вашою власністю.- По-перше, із купівлею цих обєктів до нас перейшло право виробляти всі документи на землю, яка раніше була у власності Міноборони. Для обслуговування цих обєктів. По-друге, навіть якби ми на кожен куплений обєкт виробляли окремо документи на землю, на якій стоїть цей обєкт, то в сумі все одно би вийшло 3 гектари. Зрештою, ми пройшли всі земельні інстанції, і ні в кого не виникло ніяких запитань чи претензій. Усі документи у нас на руках, і я опираюся тільки на них, а не на прості розмови.

 - Добре. Навіть якщо ви й набули право на обєкти, навіть якщо ви й маєте ухвали сесії про відведення вам землі, то ви все одно повинні визнати, що юридично ваша земля ніби й не має стосунку до парку, але фактично вона розташована в його межах.- Ну для початку я вже радий, що ви погоджуєтеся, що ця земельна ділянка ніякого стосунку не має до парку. Це, я кажу відверто, є дуже важливо – щоб і львівяни, і журналісти нарешті зрозуміли: ця земельна ділянка ніякого стосунку до парку «Знесіння» не має. А тепер щодо вашого запитання. Дійсно, в цьому вся проблема. Офіційні зовнішні межі парку охоплюють навіть вулицю Довбуша, де станом на зараз є житлові будинки. І коли вони будувалися, то всі мовчали, хоча придертися можна було. Житловий комплекс, який там можна збудувати, насправді логічно закінчив би вулицю Довбуша в замкнутий комплекс із благоустроєним входом у парк. Між іншим, так само в межах парку навіть зараз є частина автостоянки, де стоять автоцистерни з мастилами і так далі. І знову всі цього не помічають. Особисто я і закликав, і буду надалі всіх закликати дивитися на документи. Ідеться про конкретну земельну ділянку. Вона по всіх документах ніякого стосунку до парку не має. Я погоджуюся, що тут закладена колізія, адже межі парку якби оточують цю територію. Тоді є інше питання: коли на цій землі була військова частина, яка була огороджена парканом і перебувала під збройною охороною, - то тоді це нікому не заважало. Є документи, і вони грають вирішальну роль.

 - А коли ви купляли обєкти на цій землі, у вас не виникало підозр, що в майбутньому з цим можуть виникнути проблеми?- Ви правильно запитуєте. Коли ми придивлялися до цієї території, то дуже скурпульозно її вивчали. В нас були юристи, які дивилися всю документацію. Більше того, перед тим, як брати участь у конкурсі, ми особисто прийшли до директора парку і питали його, який статус у цієї землі і чи вона має відношення до парку. Пан Завадович, директор, не дасть мені збрехати, що він особисто нам надав усю документацію і переконував, що ця земля ніякого стосунку не має до парку. Ви ж зрозумійте, на той час я був бізнесменом, я ще не був депутатом Львівської міської ради. Ви що, думаєте, що ми отак всліпу ішли на конкурс, якби нічого не перевірили? Та ми кілька разів все перевіряли, консультувалися в різних фахівців – і тільки тоді ішли на конкурс! Це нормально в таких випадках. Просто якщо в Україні не створена система, яка дозволяла б запобігати таким конфузам, коли межі парків є розкидані і невпорядковані, то не ми в цьому винні. Я повторюю, ми все робили свідомо і дуже чітко дотримувалися закону.

 - Повертаємося до забудови. Звідки взялася інформація про елітне житло?- Вона пішла від нас. Ми дійсно хотіли запропонувати містобудівниій раді проект із будівництва багатоквартирного будинку. Але зараз ситуація виглядає зовсім інакше.

 - Як саме?- Ми повністю призупинили всі свої проектні пропозиції.

 - Що це означає?

- Те, що ні ми, ні міська влада не знаємо, що там можна буде збудувати. Ми зараз почнемо археологічні дослідження за наш кошт. Скільки вони будуть тривати – невідомо. Що археологи там знайдуть – теж невідомо. В усякому разі якщо вони знайдуть цінні рештки – ми їх музеїфікуємо. У міста на це ніколи немає грошей, а ми це зробимо – як зробили ми це на Братів Рогатинців (там ми зберегли і старовинний мур, і бастею), ми таке саме зробимо на Краківській-Вірменській. У залежності від того, що археологи знайдуть на Знесінні, ми замовимо проект. І він буде розглядатися містобудівною радою. Ще ні разу так не було, аби ми робили щось усупереч закону. Тому все з цим проектом буде відкрито і прозоро. До речі, я забув сказати, що ми не є власниками цієї землі. Вона в нас в оренді, і ми цілий час за оренду платимо гроші в міський бюджет. Щоб люди нормально розуміли – ця земля не є нами приватизована. Ми її тільки орендуємо.

- Тобто ви хочете сказати, що поки що ви самі не знаєте, що будете будувати на Знесінні?- Правильно. Ми не знаємо, що там буде будуватися. Для початку профінансуємо археологічні розкопки. А вже потім запевняю всіх, що ми будемо робити те, що дозволяє закон. Буде там житло, чи кінотеатр, чи готель, чи луна-парк – наразі ніхто цього не знає. Тому нам треба раз і назавжди припинити всі ці розмови про елітне житло, яке там нібито вже погоджене і так далі. Нічого подібного! Зрештою, якщо містобудівна рада і дозволить будувати там житло, то я вам гарантую, що там не буде оцих модернових кліток, як, наприклад, на площі Міцкевича (приміщення банку) чи на Валовій. До речі, хочу вам сказати, ці дві споруди будувала заїжджа кримська компанія, яка взагалі далека від львівської архітектури. І дуже прикро, що з цих невдалих прикладів громадськість робить загальний висновок, нібито всі будівельні компанії у старовинному Львові будують лише такі страшні будинки. Ми є львівська компанія, і ми спеціалізуємося на історико-архітектурній реставрації. Підіть подивіться на Братів Рогатинців, 18, на Соборну, 2, на Франка, 18 – ми відновили старовинні будинки з дотриманням усіх реставраційних технологій. Людей лякають, навязують їм негативну думку, тикаючи пальцем на споруди, збудовані дуже невдало кримчанами. І по цьому судять про нас. Це неправильно.

 - Ви сказали «людей лякають, навязують». А що поганого в тому, що громадські організації піднімають проблему, яка болить кожного свідомого львівянина?- Нічого поганого. Скажу вам чесно, люди, які розкручують свою громадську організацію, аби на ній вїхати в політику, роблять усе правильно. Бо і справді тема Знесіння – це золоте дно для громадських організацій, для їх піару, особливо напередодні виборів. Ну ви ж самі розумієте: досить сказати, що бізнесмени влізли в парк, хочуть там будувати житло для «крутих» - і все! Громадськість зразу же автоматично стає на бік громадських організацій! І нічого дивного тут немає. А мало би бути інакше. Громадські організації мали б не виходити з огульними звинуваченнями, а вивчити документи і запропонувати містові не кидати каміння в інвесторів, в яких усі документи на руках – а поставити питання ширше: як правильно забудовувати місто, як правильно працювати з місцевими інвесторами, які готові вкладати гроші в місто. Як на те й пішло, якщо громадські організації так сильно вболівають за парк, то хай вони виведуть своїх людей і поприбирають цей парк. Бо я памятаю, коли під час реставрації площі Ринок влада закликала тих, хто найбільше кричав, прийти і допомогти лопатами, то ніхто не прийшов. Так і тут. Деякі діячі відстоюють парк – а самі навіть пальцем йому не допоможуть привести до порядку. От ми хоча й перебуваємо на землі, яка не належить паркові, ми все одно запропонували паркові свою допомогу. Бо будемо відверті – парк «Знесіння» постійно недофінансовується, він не є належно доглянутий, там узагалі не створено умов для комфортного відпочинку. Ніхто не має наміру забудовувати парк і викорчовувати дерева! Навіщо людей обманювати? Ми зобов’язуємся вкласти гроші в парк, розробити повну інфраструктуру – зробити нормальні алеї, поставити ліхтарі, смітники, облаштувати місця для відпочинку, дати можливість дрібним реалізаторам продавати там водичку чи морозиво – щоб у парк дійсно ходили люди відпочивати. А не ховатися в кущах, як зараз. Я переконаний, що парк від цього лише виграє. І міська влада так само, адже ми за свій кошт зробимо те, що вона ніколи не зробить. Не розумію: що тут поганого? Кричати і виступати може кожен, а от до конкретних справ руки не доходять. До речі, ми 300 тисяч гривень свідомо вклали в парк «Піскові озера», почистили його – але за кілька місяців його знову позасмічували. Ну такі ми люди, це вже інше питання...

 - І останнє питання. Вас звинуватили в лобіюванні свого питання. Так само були закиди, що ваша фракція БЮТ домовилася щодо бартерного голосування: вам проводять питання Знесіння, а ви проводите іншим фракціям їхні земельні питання.- Дуже багатьом хочеться, щоби так було. Я вже говорив, що треба розмовляти фактами. Всі розмови про домовлені голосування по цьому питанню – це брехня. Ні в депутатів, ні в земельних інстанцій, ні в прокуратури не виникло застережень щодо цього питання. Ви що, дійсно думаєте, що 72 депутати з 78 присутніх отак одностайно би проголосуували за незаконне питання? Всі ухвали сесії міської ради щодо цієї земельної ділянки – це були планові формальності, які бувають у таких випадках. Якщо ви памятаєте, в березні міськрада дала дозвіл “АрхіБуду” на виготовлення технічної документації на землю. І тоді всі мовчали. 6 липня ми подали всю вироблену документацію – і сесія відвела нам цю ділянку. Цю процедуру міськрада проходить тисячі разів. Я розумію, що земельні питання завжди викликають багато підозр – нічого не зробиш, так є в кожному місті. Але тут усі документи були, депутатські комісії їх вивчили, інші установи так само – які можуть бути питання? Я на прес-конференції взагалі почув питання, що нібито питання Знесіння повязане зі звільненням вашого колеги Савельєва. Ну це ж узагалі смішно! Що має одне до другого? Я розумію, що на темі Знесіння багатьом хочеться виступити великим захисником природи – але ж інколи треба серйозніше до всього ставитися.

Остап Дроздов

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: