Система державних закупівель потребує реформ

За останніх кілька місяців в Україні загострилася боротьба між державними та недержавними структурами у сфері закупівель, які проводяться за бюджетні кошти. Відстоюючи кожен свою позицію, сторони звинувачують один одного у намаганні привласнити державні кошти через встановлення корупційних схем у процесі торгів. 19 червня цього року Верховна Рада України прийняла у новій редакції закон „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетний кошт”. Відповідно до закону, повноваження з організації державних закупівель переходять від недержавних організацій до Кабінету Міністрів. Окрім того, за словами чиновників, нормативний документ мав би врегулювати процес закупівель та зробити його прозорішим. Втім, не всі особи та організації, компетентні у даній сфері, погодилися з таким формулюванням. „150 мільярдів гривень – саме стільки коштів може вислизнути з-під державного контролю внаслідок коригування Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошт»”, - таку заяву розповсюдив голова Тендерної палати України Володимир Лаба. Втім, намагання встановити нові правила гри на ринку державних закупівель зі самого початку були приречене на провал – президент України Віктор Ющенко відмовився підписти закон, оскільки він був прийнятий уже нелегітимним парламентом, а спецпідрозділу СБУ навіть довелося силою зупиняти тиражування документа у друкарні «Урядового кур’єра». Як відомо, нормативні акти, прийняті ВРУ, вступають у силу після їх офіційного оприлюднення.

Віце-прем’єр міністр України Олександр Кузьмук вважає, що чинна законодавча база є вкрай неефективною у сфері послуг та закупівель, тому її необхідно вдосконалити, про це пан Кузьмук заявив на спеціальній нараді Кабінету Міністрів. Спікер ВРУ О. Мороз відзначив, що нова редакція закону запровадить більш сприятливі умови самих закупівель та підсилить громадський контроль у цій сфері.

Серед негативних моментів, зокрема, йдеться про зосередження повноважень у цій сфері у руках недержавних структур та розпорошення цих повноважень між організаціями, що призвело до встановлення далеких від СОТівських стандартів та втрати багаторічного досвіду у проведенні закупівель, набутого економіко-фінансовими відомствами України. Водночас зросла роль неурядової Тендерної палати (ТПУ), яка наділена правом на власний розсуд допускати учасників до торгів. Відтак, збільшився ризик здійснення закупівельного контролю, протидії корупції, йдеться в аналітичному дослідженні.

Як розповів журналісту JeyNews голова Антимонопольного комітету України Олексій Костусєв, найбільше гальмує процес держзакупівель оприлюднення інформації щодо них. Сьогодні замовники закупівель та учасники торгів змушені сплачувати невиправдано невиправдано великі кошти за різні консультаційні послуги та розміщення інформації на офіційному сайті Єдиного консалтингового перетворилося агенства. Проблема у тому, що серед замовників є велика частина бюджетних організацій, яка не може собі дозволити таке дороге задоволення. Як відомо, без оголошення тендеру провести закупівлі не можливо. „Тому створення безкоштовного державного веб-порталу допомогло би назавжди зруйнувати штучну монополію ЄКА, і це стало б реальним кроком вперед, однак ми зустрічаємо великий опір у своїх намаганнях створити цей інтернет-ресурс”, - розповів JeyNews Олексій Костусєв. В інтерв’ю нашому журналістові голова АМКУ припустив, що негативна реакція Володимира Лаби на звконопроект від 19.06 може бути пов’язана з тим, що даний законопроект („Про держзакупівлі”) передбачав обмеження впливу тендерної палати України на систему держзакупівель та відміну деяких платежів. До речі, нещодавно нещодавно Господарський суд Києва зупинив дію постанови Кабміну, згідно якої АМКУ мав створити державний веб-портал, де замовник закупівель міг безкоштовно розмістити інформацію.

А тим часом результати останньої перевірки Головного контрольно-ревізійного управління, свідчать про зловживання з боку ТПУ та інших структур, що у свою чергу призвело до втрати 930 мільйонів гривень лише за півроку. Згідно з даними, оприлюдненими першим заступником ДержКРУ Наталією Рубан, ТОВ «Європейське консалтингове агентство» (ЄКА) нав’язує замовникам закупівель укладення договорів, які передбачають надання консалтингових та інформаційних послуг. „Крім того, учасників торгів зобов’язують сплачувати кошти за ці послуги третім особам, які не є сторонами договорів”, - додає пан Костусєв. Чиновник вважає, що функціїу сфері державних закупівель мають бути закріплені за конкретним органом, який би централізовано та повноцінно управляв торгами. Для цього необхідно внести відповідні зміни до законодавства.

„Наприклад, перелік товарів, робіт і послуг, які мають бути виведені з під дії закону, недостатній. Це стосується таких платних послуг державних органів, як сертифікація, стандартизація тощо. Тобто, тих послуг, які є обов’язковими до застосування і ціна на які встановлена державою, – розповідає голова АМКУ. - Специфіка багатьох галузей не дозволяє згідно чинного закону проводити держзакупівлі для потреб виробництва. Серед інших аспектів, які потрібно змінювати – це те, що відкриті торги неможливі без участі мінімум трьох учасників. Інколи просто не можливо знайти стільки виконавців чи постачальників. Тому необхідно зменшити кількість учасників торгів хоча би до двох”.

Розмовляла Юлія КУХАР для JeyNews

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: