Інфляція та її зріст в Україні

Найефективнішим індикатором “здоров’я” економіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова система забезпечує не тільки взаємозв’язки в економіці, вона є одним з найвпливовіших важелів макроекономічного регулювання, інструментом за допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічним розвитком. Саме тому діяльність виконавчої влади кожної країни спрямована на забезпечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього, серед іншого, має бути стан “керованості” інфляційними процесами. Необхідність в цьому викликана тим, що інфляція не лише призводить до важких соціально-економічних наслідків – за умов інфляції витрачається ефективність дії та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання.

За підсумками липня інфляція в Україні склала 1,4%, а не прогнозовані раніше Міністерством економіки 0-0,5%. Такі дані опублікував Держкомстат у п'ятницю.  Видання нагадує, що місяць назад, коментуючи рекордну для 2007 року червневу інфляцію в 2,2%, перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров назвав її причиною ріст цін на нафто- й хлібопродукти. При цьому він пообіцяв тримати ситуацію під контролем і до кінця року вийти на запланований показник інфляції – 7,5%.  Продукти харчування, вартість яких уплинула на червневу інфляцію, минулого місяця подорожчали незначно. Хлібопродукти – на 2,2% (у червні 2,6%), борошно – на 6,9% (13,7%), овочі і цукор взагалі подешевшали на 0,2% і 2,5% відповідно.

"Домогтися цього вдалося в основному неринковими методами. Це не може тривати довго. Швидше за все, після виборів ціни на ці продукти знову почнуть рости", - відзначає експерт Міжнародного центра перспективних досліджень Олександр Жолудь.

Минулого місяця інфляція збільшилася в основному за рахунок продуктової групи, ціни в якій підвищилися на 2,1%. Яйця подорожчали на 37,6%, молочна продукція – 6,3%, олії й жири – 3,8%, фрукти – 3,6% і м'ясо – 1,9%. У червні ці продукти практично не дорожчали.

Заступник директора центра "CASE-україна" Віталій Ваврищук вважає, що ці цифри свідчить про системні прорахунки. "Тепер очевидно, що інфляцію забезпечує не ріст цін на окремі товари, як запевняв раніше уряд, а на всі продукти харчування. Імовірно, Кабмін не врахував, що темпи зростання доходів громадян виявилися вище темпів розвитку аграрного сектора", - говорить він. За підсумками 7 місяців 2007 року споживча інфляція вже склала 5,5% при річному прогнозі уряду в 7,5%.

"Тенденції останніх років свідчать, що в другому півріччі інфляція завжди вища, ніж у першому. Тим більше, що після виборів уряд перестане контролювати ціни на продукти харчування", - зазначає Ваврищук.

Жолудь вважає, що наступний пік подорожчання припаде на жовтень і буде викликаний переглядом тарифів на комунальні послуги. "Ми очікуємо, що після виборів будуть переглянуті і комунальні тарифи, що ще більше розжене інфляцію", - каже він.

За словами експерта, МЦПД має намір збільшити свій річний прогноз індексу цін (зараз – 9,5%). "Без росту цін на послуги ЖКХ інфляція сягне 10,5-11%, а з урахуванням подорожчання комунальних послуг – 13%", - упевнений Ваврищук.

Експерти констатують, що перевищення прогнозу інфляції негативно позначиться на інвестиційному кліматі.

"Невиконання прогнозу одного з ключових макропоказників свідчить про те, що уряд не контролює економіку. Це, а також спроби неринкового регулювання створюють украй непривабливий інвестиційний вигляд країни ", - вважає директор економічних програм Центра ім. Разумкова Василь Юрчишин.

Крім того, уже з наступного року експерти прогнозують ріст ставок банківських кредитів, оскільки банківська ставка корелюється з рівнем інфляції.

Iнфляції та економічних криз не уникнула жодна країна. Навіть найважчі кризи закінчувалися, як правило, оновленням економіки і її підйомом. Тому більшість дослідників роздивляються кризи як переломний момент в науково-технічному, соціальному, політичному і економічному розвитку. Історичні ситуації не повторюються однозначно, і тому навіть власний досвід потребує переосмислення в умовах сьогодення. Засоби, що допомогли іншим країнам вийти із кризи і подолати інфляцію, мабуть, повинні по-іншому використатися стосовно до конкретної ситуації.

Передусім, слід по можливості найбільш точно поставити діагноз, якого виду інфляцію і кризу ми переживаємо. Тоді можна буде оцінити альтернативи виходу з ситуації, що склалася.

Тетяна Вільчинська, для JeyNews за даними Держкомстату

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: