Система бухгалтерського обліку потребує реформ. Як і вся податкова сфера

Разом з прийняттям Податкового кодексу України урядовці взялися за удосконалення умов бухгалтерської діяльності у державі.

Учора в Харкові стартувала науково-практична конференція на тему "Податковий кодекс: стратегія інвестиційно-інноваційного розвитку України". У заході взяли участь як представники Кабінету Міністрів України (заступник Міністра фінансів Тетяна Єфименко, начальник Управління методології бухгалтерського обліку Мінфіну Людмила Ловінська, директор Департаменту податкової політики Мінфіну Сергій Чекашкін), Верховної Ради (заступник голови Комітету ВР з питань фінансів та банківської діяльності Дмитро Святаш), науковці (ректор Харківського національного економічного університету Володимир Пономаренко), так і безпосередні суб’єкти професійної діяльності в бухгалтерській сфері (професійні об’єднання бухгалтерів і аудиторів, компанії, які використовують Міжнародні стандарти фінансової звітності).

Широкий спектр представників профільної діяльності в Україні показав, що система бухгалтерського обліку у державі потребує реформування системи бухгалтерського обліку, запровадження методології розкриття економічної інформації за міжнародними стандартами для забезпечення відкритості, прозорості та зіставності фінансової звітності суб’єктів господарювання. Як відзначають самі учасники конференції, це пов’язано з якісно новим напрямом розвитку фінансового сектору в Україні, зокрема, з наближенням нашої держави до Європи, а відповідно – західного методу стандартизації, а також – із залученням іноземних інвестицій в економіку, виходом вітчизняних підприємств на міжнародні ринки капіталу.

Відтак, запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні – це найголовніша передумова реалізації стратегії інвестиційно-інноваційного розвитку. Тому у Податковому кодексі України, який буде прийнято Верховною Радою після проведення парламентських виборів, необхідно закласти нові механізми стимулювання інвестиційно-інноваційного розвитку України.

«Саме тому Законом України “Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 18 березня 2004 року №1629-IV бухгалтерський облік компаній визначено однією з пріоритетних сфер, у яких здійснюється адаптація законодавства до норм ЄС», - відзначають учасники Харківської конференції.

«Сьогодні на базі міжнародних стандартів в Україні вже розроблено та затверджено урядом 32 національних положення (стандарту) бухгалтерського обліку», - цитують кореспонденту JeyNews висновки науковців у прес-службі КМУ.

Так, стратегія застосування міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) в Україні розроблена з метою удосконалення системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні з урахуванням вимог європейського законодавства.

Завданнями стратегії є створення законодавчих та організаційних передумов запровадження міжнародних стандартів для складання суб’єктами господарювання України фінансової звітності; адаптація до цих стандартів національної нормативно-правової бази; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності для суб’єктів малого підприємництва та удосконалення державного регулювання у сфері бухгалтерського обліку.

«Виконання окремих завдань і заходів Стратегії розпочалося вже у цьому році», - запевнили JeyNews у Міністерстві фінансів України. Сьогодні у Мінфіні вже лежить розроблений законопроект „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань бухгалтерського обліку”, який схвалено Кабінетом Міністрів України та подано на розгляд до Верховної Ради. Законопроект передбачає внесення зміни щодо обов’язкового складання підприємствами-емітентами, цінні папери яких знаходяться у лістингу організаторів торгівлі на фондовому ринку, а також банками і страховими компаніями, фінансової та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами.

Як повідомили JeyNews у прес-службі КМУ, від реалізації Стратегії уряд очікує досягнення у державі таких результатів:

- адаптація законодавства України з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності до законодавства Європейського Союзу;

- удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності для малих підприємств;

- запровадження порядку застосування міжнародних стандартів при складанні фінансової звітності суб’єктами господарювання України;

- підвищення рівня прозорості фінансової звітності суб’єктів господарювання України;

- поглиблення міжнародного співробітництва у сфері бухгалтерського обліку щодо ефективного запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності;

- удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Ці чинники, за прогнозами науковців та урядовців, сприятимуть прозорості ринків капіталу.

У проекті Податкового кодексу запропоновано також нові механізми розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності у сфері виробництва товарів та послуг в Україні. Перший з них стосується податку на прибуток підприємств. Інвестиційно-інноваційна складова реформування цього податку забезпечується застосуванням зниженої ставки податку у розмірі 20% у разі інвестування коштів на придбання нових основних засобів класифікаційних груп 4, 5 (крім легкових автомобілів) та 6, об’єктів нематеріальних активів групи 4, що в подальшому використовуються у господарській діяльності такого платника не менше 3 років. Крім того, передбачається надання спеціальних інвестиційних пільг, таких як податковий кредит, пільга на інвестування об’єктів інфраструктури, які передаються у державну або комунальну власність та пільги на енергозбереження.

Слід відзначити урегульованість питання про оподаткування операцій з фінансового лізингу, які дозволять надати нові стимули цій формі інвестування. Збільшено до 16 кількість груп основних засобів, тобто, з різними строками використання та відповідно, з різними нормами амортизації, які дають можливість прискорити списання вартості активного капіталу проти діючого порядку. Передбачається введення для виробників високотехнологічної продукції та інноваційних підприємств 25% ставки амортизації до первісної вартості основних засобів. Рівень амортизаційної знижки щодо активної частини капіталу буде збережено і навіть збільшено, зокрема, щодо комп’ютерної техніки.

Створюються передумови інвестиційної привабливості шляхом встановлення права на відшкодування податку на додану вартість за результатами двох звітних періодів для платників, що експортують продукцію, мають інвестиційні витрати та здійснюють сезонну діяльність.

Окрім цього, передбачено преференції в частині видачі податкового векселя з терміном погашення на 360-й день, з метою стимулювання заходів з енергозбереження, підтримки розвитку виробництва високотехнологічної продукції в Україні, стимулювання інноваційної діяльності, реконструкції і модернізації діючих та будівництва нових об’єктів нафтопереробної і нафтохімічної галузей.

Встановлюється звільнення від сплати податку продуктів для науково-дослідних робіт та результатів інтелектуальної власності, зареєстрованих в законодавчому порядку.

З метою стимулювання лізингу в Україні передбачається не оподатковувати проценти та комісії у складі лізингового платежу за договорами фінансового лізингу у сумі, що не перевищує розміру потрійної облікової ставки НБУ, замість діючої подвійної.

Відповідно до стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку в частині енергозбереження та покращення екологічного стану довкілля передбачено запровадження зниженої ставки податку бензин з вмістом біоетанолу, диференціація ставок акцизного податку на дизельне паливо в залежності від вмісту масової частини сірки.

З метою стимулювання інвестиційної діяльності удосконалено систему оподаткування пасивних доходів шляхом зниження ставки оподаткування дивідендів з 15% до 5% на два роки.

Для стимулювання платників до зменшення забруднення навколишнього природного середовища, передбачається застосування до ставок податку понижуючого коефіцієнту 0,8 у разі, якщо такі платники запроваджують нові технології. За невиконання заходів щодо зменшення обсягів викидів, скидів та розміщення відходів передбачено щорічне підвищення розміру екологічного податку на 20%.

На відміну від спеціального режиму оподаткування технопарків та їх учасників, який у проекті Кодексу залишається без змін, для СЕЗ і ТПР передбачено нові форми податкової підтримки. Зокрема, запропоновано новий механізм стимулювання інвестиційної діяльності експортоорієнтованих підприємств, який відповідає вимогам Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (м. Кіото).

«Вдосконалення податкового законодавства, передбачене проектом Податкового кодексу, сприятиме подальшому інтегруванню України до світової спільноти, шляхом адаптації податкового законодавства України до законодавства ЄС, стимулюватиме інвестиційно-інноваційну діяльність, знизить податкове навантаження на економіку, - запевняють урядовці. – А залучення в економіку України приватних інвестицій є важливим джерелом економічного зростання в нашій країні та структурної перебудови, яка вкрай необхідна українській економіці».


Стефанія Гайда, спеціально для JeyNews

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: