 |
Завантаження...
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||
| ||||||||
 Сім економічних чудес Львівщини30.10.2007 11:15  Усі ті, хто мав щастя чи прикрість жити за часів планової економіки, чудово пам’ятають “геніальний” винахід тодішніх економістів під назвою “п’ятирічка” - своєрідний план, який слід було виконати бажано не за 5, а за 3-4 роки (питання його невиконання не розглядалось в принципі). Усім галузям економіки давали певні контрольні цифри, котрі мали засвідчити покращення життя у державі.Щось подібне, проте у більш демократичному і ринковому варіанті пропонують й економісти сучасні. Щоправда, від архаїчної “п’ятирічки” відійшли суттєво – планують на 5-10 років і називають ці плани модним словом “стратегія”. Є своя стратегія і в нашій області. Вона розрахована аж до 2015 року і передбачає 7 основних так би мовити “контрольних” пріоритетів, про які піде мова далі. 1. Валовий регіональний продукт. Офіційно валовий регіональний продукт визначається як сума валової доданої вартості регіону та податків (за виключенням субсидій на продукти та за оплату послуг фінансових посередників). Економісти прогнозують, що за належних умов для розвитку економіки очікується, що обсяг валового регіонального продукту Львівської області досягне в 2010 році 27,5 млрд грн, та у 2015 році – 40-42 млрд грн. Тобто, на одного мешканця нашої області припадатиме відповідно 10,9 тис. грн та 16,2-17 тис. грн у 2010 та в 2015 роках. За ще оптимістичнішими прогнозами, обсяг валового регіонального продукту у 2010 році перевищить рівень нинішнього року на 33%, а в 2015 році – аж на 77%. Цікаво, а що ж буде у 2020? Аж припустити страшно, як отого валового продукту “навалить”. 2. Інвестиції. Експерти кажуть, що у найближчому майбутньому Львівщина має очікувати певного уповільнення темпів зростання капітальних інвестицій у свою економіку – пов’язано це із тим, що розпочаті раніше інвестиційні проекти завершуватимуться, і, відповідно, у дію будуть вводитися нові потужності. Водночас при умові покращення інвестиційного клімату (що, до слова, є пріоритетом чинної влади області) вже через 5 років обсяг капітальних інвестицій в економіку Львівщини становитиме 16,8 млрд грн, а через 10 років – 37,3 млрд грн, у тому числі інвестиції в основний капітал відповідно 14,1 млрд грн та 31,4 млрд грн в 2010 та 2015 роках. Окрім цього, протягом найближчих десяти років прогнозований експертами середньорічний індекс інвестицій в основний капітал області становитиме 110%, а сукупний обсяг прямих іноземних інвестицій на кінець 2010 року очікується в розмірі 850 млн доларів США, а на кінець 2015 року – близько 2 млрд доларів США. Усі економісти схильні до думки, що головним джерелом інвестування й надалі залишаться внутрішні інвестиційні ресурси підприємств, а разом з тим зростуть також обсяги залучення банківського капіталу та інших позик. Кажуть, що пріоритетними напрямками інвестування будуть промислове виробництво та розвиток інфраструктури Львівщини, а також торгівля, житлове будівництво і туристично-рекреаційна сфера. Та це лише прогнози. А наразі ж на одного мешканця нашої області припадає у чотири рази менше капітальних вкладень, ніж, наприклад, у сусідній Польщі. Для досягнення їхнього рівня інвестицій на одну особу необхідно, аби впродовж десяти найближчих років темпи зростання інвестицій в Україні загалом перевищували польські на 6-7 відсоткових пункти. Ось так – доженемо і переженемо капіталістичний захід! 3. Рівень безробіття населення. За останні роки умови, які склалися на ринку праці Львівщини сприяли незначному, та все ж скороченню рівня безробіття як у міській, так і у сільській місцевості області. Проте рівень безробіття селян суттєво перевищує цей рівень серед міського населення – у 2,1 разу та серед населення області загалом – в 1,5 разу. Поряд із цим слід зазначити, що у Львівській області, на жаль, за останні роки уповільнилися темпи скорочення рівня безробітного населення у віці 15-70 років. Сьогодні рівень безробіття серед осіб працездатного віку становить близько 9,6% (і показник цей, зважаючи на кількість нелегальних заробітчан, що виїхали за кордон з території Львівщини, у 2,8 разу перевищує рівень офіційно зареєстрованого безробіття). Та все ж згаданий показник – 9,6% - не є найгіршим, бо, для прикладу, ще два роки тому він становив 13,3%. Здавалося б, прогрес є. Проте, прогрес цей дуже повільний. Згідно із оцінками аналітиків, у Львівській області рівень безробітного населення у віці 15-70 років у найближчі 10 років буде коливатись в межах 7,5-8% від економічно активного населення. 4. Рівень бідності. Бідність мешканців нашого краю подолати можна. Принаймні, провідні економічні експерти у цьому запевняють – кажуть, що зростання обсягів виробництва, скорочення диференціації доходів населення (у тому числі й зарплат та пенсій) та зменшення тіньової економки у цьому допоможуть. Зважаючи на передбачуване зростання рівня заробітної плати, пенсій та інших видів доходів громадян прогнозується, що у 2010 році кількість бідного населення у Львівській області становитиме 730 тисяч осіб, а в 2015 році – 642,6 тисяч осіб. Щоправда, шановані експерти вочевидь у своїх доволі оптимістичних прогнозах не врахували одного нюансу, котрий теж впливає на рівень бідності - це зростання цін. Бо коли людина має доходи, які є більшими від офіційного рівня бідності, це аж ніяк не означає, що ця людина житиме в достатку – якщо ти заробляєш тільки на їжу і комунальні послуги, ти ще далеко не багатій (хоч офіційно і не бідна людина). 5. Середньомісячна зарплата найманих працівників. Ура! На одного штатного працівника у нашій області в 2010 році припадатиме 2200 гривень зарплати за місць, а у 2015 – цілих 5000 гривень… На перший погляд привабливо (особливо 2015 рік), та що за ці гроші можна буде купити - поки ніхто прогнозувати не намагається (хоча таких покупок як квартира чи пристойне авто із доходом навіть у 2000 гривень і сьогодні ніхто не “потягне”). Як відомо, на зростання рівня оплати праці вагомий вплив мало збільшення законодавчо встановленої мінімальної зарплати. Сьогодні вона становить понад 500 гривень, відтак офіційно і прогнози у 2200 виглядають серйозними. Та це лише мовою цифр. Мова ж реального життя – чи радше мова вартості цього життя – далеко не така райдужна… Та завжди залишаються плантації Італії чи будови Москви, прорвемося. 6. Обсяг зовнішньої торгівлі Львівщини. Зважаючи на переваги географічного розташування та наближення знаменної події у вигляді Євро-2012 у зовнішній торгівлі Львівської області і направду можна очікувати пожвавлення. Адже вже сьогодні частка експорту Львівщини в країни Євросоюзу становить близько двох третин від загальнообласного показника, а імпорт із ЄС нині становить майже 75% від усього імпорту області. Тут варто наголосити, що одним із головних зовнішньоекономічних партнерів Львівської області є, звісно, Польща. Власне, у майбутньому економічні експерти й очікують зміцнення значення цієї країни у зовнішній торгівлі Львівщини – темп зростання експорту у Польщу очікується вищим від загальнообласного у 1,9 разу в 2010 та у 4 рази в 2015 році. Загалом ж аналітики переконані, що у 2010 році взагалі буде зростання усього загальнообласного експорту Львівської області у 1,7 разу та в 2015 – у 2,5 разу, а імпорту – відповідно на 45% в 2010 та майже в 2 рази більше у 2015 роках, ніж це є сьогодні. Окрім цього, прогнозують, що експорт нашої області в країни Євросоюзу взагалі у 2010 році зросте, порівняно із нинішнім, на 60%, а в 2015 - втричі. Що стосується імпорту з країн ЄС, аналітики теж передбачають і його зростання відповідно на 40% та на 90% в 2010 та в 2015 роках, порівняно із теперішнім часом. Цікаво, а де статистичні дані щодо імпорту з Китаю?.. 7. Кількість осіб, що навчаються. Хоч кількість учнів у наших школах постійно зменшується (тут не допомагають навіть обіцяні 15 тисяч гривень за народження другої дитини), кількість студентів у Львівській області постійно збільшується. Причина цьому проста – мережа вищих навчальних закладів у нас постійно розростається. Тому вже у 2010 році (і не вірити таким прогнозам, в принципі, нема підстав) у нашій області навчатимуться 89% молодих людей, а в 2015 – 93%. Проте, як відомо, кількість не завжди означає якість. З якими знаннями покидатимуть стіни університетів випускники, приміром, 2020 року – можна здогадуватись. Виглядає на те, що наявність диплому про вищу освіту – предмет гордості ще наших батьків – для наших дітей (а внуків й поготів) має усі шанси стати чимось на кшталт звичного папірця. Ось такі вони сім економічних чудес Львівщини. Вірніше, такими їх вималювала уява та численні розрахунки провідних економічних умів місцевості. Що з того дійсно виправдає або ж перевиправдає надії, а що не дотягне до плану – побачимо за якихось 7-8 років. А це не так вже й багато. Ганна Веселка, для JeyNews Як конфлікт на Кавказі може вплинути на українську економіку?Тіньової економіки ніби менше, але все одно забагато 400 доларів за газ – «катастрофа» для України і для Європи Інші статті Коментарі |
    Завантаження новин...
Завантаження новин...
|
|
|
Відвідування: |
Безlimitні нотатки,
Журнал Музеї України,
інформаційно-пізнавальний журнал Нова Січ,
Святий Миколай в Україні,
Рожевий Слоник: творчий портал,
Все про помаранчеву революцію