Валютна лібералізація

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект «Про валютне регулювання та контроль в Україні», поданий регіоналами, який передбачає істотну лібералізацію діючого валютного режиму. «Мета законопроекту – розширити можливості резидентів у розвитку зовнішньоекономічної діяльності і збільшенні експорту, а також створення сприятливих умов для інвестицій в українську економіку», - твердять його автори.

Пропонується зокрема:

- скасувати режим ліцензування валютних операцій (за винятком відкриття юридичними особами рахунків за кордоном);

- дозволити вільно відкривати рахунку фізичним особам за межами України;

- дозволити вільно перераховувати на рахунки в закордонних банках до 100 тис. євро;

- дозволити вільно перевозити через кордони України валюту (національну й іноземну) в еквіваленті до 10 тис. євро, з митним  декларуванням -- у необмеженій кількості;

- скасувати правило «90 днів» при поверненні експортного виторгу;

- зняти обмеження для нерезидентів відкривати рахунки в українських банках.

У проекту є прихильники й опоненти. Попри те, що проект подолав за третьою спробою перше читання, позиції його прихильників та опонентів практично не змінилися. Основні дискусії точаться довкола того, чи не призведе прийняття такого закону до значного, або навіть масового відтоку капіталів з України, й відтак похитне стабільність національної валюти.

Симпатики твердять, що всі, хто хотів вивести свої капітали за кордон, вже й так навчилися ідеально це робити, і що більше – навчилися їх повертати назад. Тим часом, існуючі валютні обмеження не дають можливості розвиватися законослухняним громадянам і підприємцям. Тож слід подивитися на сусідню Росію, де валютну лібералізацію провели досить давно, і катастрофічних наслідків цього не було.

Опоненти регіоналів у парламенті, своєю чергою, кажуть, що пропонований варіант «валютної конституції» списаний з аналогічного російського закону, й у принципі не підходить для України. Так зокрема член Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Терьохін зазначає: «Автори використали застарілий варіант російського закону, що наші сусіди ще торік змінили за багатьма позиціями. Крім того, автори вставили в російський варіант і такі норми, як: безконтрольне відкриття рахунків за кордоном, ввіз-вивіз готівки на будь-яку суму».

З точки зору екс-заступника голови НБУ Сергія Яременка, запропонований депутатами документ не підходить Україні у принципі. «Концептуально законопроект розрахований на країну, де спостерігається надлишок валюти й грошової маси. Це зовсім не про нас. Найбільша загроза в законопроекті закладена в дозволі проводити капітальні операції за кордоном. І це при тому, що країна навпаки має потребу в інвестиціях. Лібералізація капітальних операцій суперечить логіці того, що відбувається у нас в країні», - вважає він.

А президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко твердить, що проект «несе в собі потенційну загрозу стабільності національної банківської системи». Узагалі АУБ наполягає на тому, що такому крокові має передувати зваження усіх «за» і «проти», й виступає за першочергове прийняття Концепції валютного регулювання, яку розробляв НБУ, а уже потім закону.

«Під час діяльності парламенту минулого скликання ми працювали над аналогічним законопроектом про валютний контроль і валютне регулювання. Там є непогані напрацювання, але та Верховна Рада так і не розглянула цей законопроект. Національний банк вже протягом кількох років працює над ним, й зараз ця робота перебуває на завершальному етапі. Але ніхто не бере до уваги всі ці доробки. У парламенті знайшлася людина, яка вміє гарно перекладати з російської мови на українську, й цього, виявляється, досить для прийняття закону. Але ж в українських фахівців є відповідний досвід валютного контролю й регулювання, який нічим не гірший за той, який мають сусіди. Цей досвід необхідно узагальнити й втілити у відповідному законі, а для цього недостатньо одного перекладача», - апелює Сугоняко.

За його словами, в АУБ «є звернення керівників банків з першої «десятки», у яких вони говорять, що їх не влаштовує пропонований порядок валютного регулювання, тому що він призведе до важких наслідків для банківської системи».

Цікаво, що перший заступник голови правління НБУ Анатолій Шаповалов не заперечує, що внаслідок відміни цим законом багатьох валютних обмежень, відтік капіталу з країни може серйозно посилитися.

«Не правильно дозволяти будь-які операції без обмежень, - вважає він. - Побоювання, що це може призвести до втечі капіталу, є, тому ми вже зараз маємо передбачити обмежувальні інструменти Нацбанку, щоб не допустити різких коливань, а не вводити потім їх по факту, коли все вже дуже погано».

Тим часом, Нацбанк готовий підтримати валютну лібералізацію, якщо у варіанті законопроекту до другого читання буде враховано низку зауважень. «Нацбанк не погоджується з тим, що у частині повернення експортної готівки передбачається встановити термін у 365 днів, але автори погодилися у другому читанні скоротити цей термін до 180 днів, - повідомив Шаповалов. - Також має бути проведений серйозний аналіз питання про перерахунок за кордон 100 тисяч євро без відкриття рахунку, і пункт, в якому сказано, що у разі погіршення платіжного балансу Нацбанк може вводити обмеження на рух капіталу терміном до 14 днів. Треба буде відпрацювати, що мається на увазі під цим «погіршенням».

Надія Фогель, Львів

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: