Про політреперсованих згадуватимуть раз на рік

В України встановлено День пам’яті жертв політичних репресій, його відзначатимуть щороку у третю неділю травня. Цьогоріч репресованих в Україні мали би згадувати 20 травня але, за іронією, долі президент Віктор Ющенко підписав відповідний указ саме 21 травня. Відтак до урочистостей доведеться почекати мінімум рік. Втім, у цьому є позитивні моменти, адже держава має достатньо часу, аби належно підготуватися до події. Позитив уже в тому, що президент України в умовах політичних баталій та загрозі державного перевороту приділив увагу надзвичайно важливій для суспільства темі. Лише після 70 років Великого терору 1937-1938 років, його жертви матимуть свій день вшанування. 

День пам'яті встановлено, як окрему дату «З метою належного вшанування пам'яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства та у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років, на підтримку ініціативи громадськості», - йдеться в указі Президента України № 431/2007 від 21 травня цього року.

Раніше репресованих згадували разом із жертвами голодоморів відповідно до указу президента Леоніда Кучми від 1998 року, і лише тиждень тому ці Дні стали окремими повноцінними подіями, з чим можна привітати усю Україну та, зокрема, ще живих репресованих.

Ось як відреагував на президентську ініціативу 81-річний політв’язень Юрій Гущенко, якому на власній шкурі довелося відчути усі пекельні кола радянських концтаборів: «Я всіляко це підтримую. Комуністи бояться української історії. Таку пам’ять обов’язково потрібно вшановувати: про всі злодійства КПРС потрібно пам’ятати. Українські комуністи не знають радянської влади, вони жили добре. А там, де було погано, вони не вникали. Вони лише знають, що в Радянському Союзі було все дешево. А звідки бралося це «дешево» – вони не знають: половина СРСР працювало на це «дешево». Комуністи не розуміють, що Україна має свою історію, а вони знають лише історію КПРС. Вони не розуміють того, що люди боролися за Україну». Юрію Гущенку довелося 15 років (з 1949 до 1964) «покутувати» вину перед «вєлікою родіною» на Колимі, в Іркутській області та Мордовії: ст.54 п. 1а, ст.54 п.11 та ст.54 п.10 КК СРСР – зрада Батьківщини, організація руху ОУН-УПА, агітація проти радянської влади.

Водночас президентська ініціатива про встановлення Дня пам’яті жертв політичних репресій викликала істерію в представників Комуністичної Партії України. Народний депутат України V скликання від КПУ Леонід Грач вважає, що всі укази Ющенка демонструють його далекість від правової культури. Депутат назвав президентський указ №431 «черговим єзуїтським винаходом», який не призведе до позитивних результатів, а навпаки – викличе соціальне загострення в суспільстві через прирівнювання фашиста до того, хто воював проти фашизму.

Втім, словесні перепалки мають здатність стихати, політичні конфлікти – змінювати теми, а до відзначення дати необхідно готуватися. При чому перед державою, як з’ясувалося, стоїть величезний об’єм роботи з підготовки до роковин. Не факт, що влада встигне зреалізувати всі етапи підготовки, як того вимагає президент. А плани грандіозні – від проведення ґрунтовних наукових досліджень про політичні репресії проти українського народу, проведення конференцій, круглих столів, інших тематичних заходів до публікації книг та навіть відкриття музею.

Як повідомили JeyNews у прес-службі глави держави, своїм указом президент дав доручення Кабінету Міністрів разом із Службою безпеки України та Національною академією наук України розробити та затвердити до кінця червня план заходів у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років. 

Серед заходів необхідно передбачити, зокрема:

здійснення протягом 2007 – 2008 років наукових досліджень про політичні репресії проти Українського народу, проведення конференцій, круглих столів, інших тематичних заходів;

видання книг, публікацію документів і матеріалів про масові політичні репресії 1937 – 1938 років, забезпечення надходження цих видань до бібліотек, навчальних закладів, наукових установ, переклад окремих видань та тиражування їх іноземними мовами для розповсюдження за межами України;

завершення робіт зі створення Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», на території якого щорічно проводитимуть заходи із ушанування пам'яті жертв політичних репресій;

забезпечення участі у серпні 2007 року та наступних роках української делегації у традиційних днях пам'яті на меморіальних місцях, пов'язаних із трагічними подіями масових політичних репресій 1937 – 1938 років, зокрема в урочищі Сандармох та на Соловецьких островах (Російська Федерація). Доручити Українському інституту національної пам'яті із залученням товариства «Меморіал» ім. В.Стуса, Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих, інших громадських організацій, які безпосередньо займаються вивченням проблем політичних репресій;

проведення протягом 2007 – 2008 років у навчальних закладах та закладах культури лекцій, уроків пам'яті, інших заходів з метою висвітлення теми масових політичних репресій 1937 – 1938 років;

забезпечення формування музейних зібрань, поповнення та популяризацію експозицій про історичні події, пов'язані з політичними репресіями в Україні, у тому числі експозиції «Забуттю не підлягає», створеної Київською міською організацією Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса;

організацію роботи із залученням учнівської та студентської молоді щодо збирання документальних матеріалів, свідчень очевидців політичних репресій, зокрема для поповнення фондів краєзнавчих музеїв.

Окремі доручення скеровано Кримському уряду, Київській та Севастопольській адміністраціям:

забезпечити проведення 3–4 листопада 2007 року у 70-ті роковини масових розстрілів українців у сталінських таборах жалобних мітингів, покладання траурних вінків до пам'ятників та пам'ятних знаків, місць поховань жертв політичних репресій;

вирішити в установленому порядку питання щодо встановлення пам'ятних знаків, меморіальних дошок у місцях, пов'язаних з масовими розстрілами і похованнями жертв політичних репресій.

Деякі організаційні заходи покладено на виконання Міністерству закордонних справ України, Державному комітету телебачення та радіомовлення України. 

А тим часом… 

Доки Президент України підписував указ для вшанування жертв політичних репресій, у Биківні невідомі спаплюжили пам‘ятник юнакам – захисникам України у Крутах. Хулігани вчинили наругу над пам’ятником у той самий день, коли Україна в жалобі згадувала невинно закатованих у Биківні сталінським режимом. 

Галина ДОВБУШ для JeyNews

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: