Нервове Євро-2012: Істерія і реалії.

Йдеться про направду істеричний потік інформації щодо можливості втрати Львовом права проведення матчів Євро-2012. Як правило, найбільше “смакують” деталі: а) кількості вкрадених грошей інвесторів за найближчу “п’ятирічку”, б) перипетії неіснуючої (принаймні наразі відкрито і офіційно) війни між головними львівськими можновладцями за  “контрольний пакет” львівських акції Євро-2012, в) неспроможності фінансово і організаційно підготувати інфраструктуру Львова до цієї події тощо. Словом тем багато і усі про них вже оповіщені.

Кому це потрібно? Або ж злісним ненависникам і заздрісникам Львова, або ж просто місцевим божевільним (до слова, перші і другі часто бувають в одній персоні).

Та чи насправді існує реальний грунт для таких побоювань? Судіть самі: а) про потенційно вкрадені гроші можна робити припущення (так, саме припущення, бо факти – це вже має бути доведена судом річ) тільки після завершення останнього тендеру та реалізації останнього проекту до Євро-2012, тобто – років за п’ять; б) про “дерибан” каси Євро-2012 львівськими чиновниками – теж безглузді балачки, бо поки нема що “дерибанити”, а тим ж чиновникам ще слід дотриматись на власній посаді до проведення чемпіонату; в) а про спроможність Львова організувати найбільше футбольне свято можна уде судити лише  постфактум. Отож, висновок майже за Шекспіром  - багато галасу даремно.

Реалії. Для успішного проведення в Львові матчів Євро-2012 року найважливішим питанням є питання інфраструктури міста - будівництво стадіону і готелів. Відповідно, місту потрібні певні проекти, а також інвестиції. З моменту оголошення рішення УЄФА деякі кроки в цьому напрямку вже зроблені.

Основними моментами, що стосуються інфраструктури міста Львова і проведення в місті матчів Євро-2012, є будівництво стадіону, готелів і транспортних розв'язок. 21 червня цього року Львівська міська порада вже затвердила список 74 земельних ділянок, на яких до Євро-2012 будуть побудовані 39 паркінгів, 26 готелів (на 20 тисяч місць) і 9 торгових центрів. Окрім цього, ще 11 тисяч додаткових місць будуть створено в результаті реконструкції гуртожитків львівських ВУЗів.

А от «головний» стадіон до Євро-2012 є намір побудувати на 25 га на вулиці Стрийській – він орієнтований на 35 тисяч глядацьких місць. Ще на 17 га поряд із стадіоном планують звести виставкові і розважальні центри. Тендер на будівництво стадіону оголосять в першій половині липня цього року.

Відомо також, що до кінця липня влада Львова також має намір оголосити міжнародний тендер на проект забудови інфраструктури навколо майбутнього стадіону.

Поряд з «головним» стадіоном, має бути побудоване і так зване Олімпійське містечко. З цією метою міськрада готова виділити 30 га землі поблизу нового стадіону. На думку начальника управління природних ресурсів і регулювання земельних відносин львівської міськради Ігоря Гуменчука, в цьому містечку зможуть жити одночасно 50 тисяч людей (а після Євро-2012 комплекс Олімпійського містечка продадуть по схемі молодіжного пільгового кредитування - тобто, близько 50 тисяч львів'ян зможуть розраховувати на квартири по пільговій схемі). Недалеко від стадіону і Олімпійського містечка керівництво Львова будуватиме нову сучасну лікарню, послугами якої зможуть користуватися 150 тисяч громадян, а також паркинг на 1185 автомобілів.

Що стосується інвестицій, то, за різними оцінками, Львівської області для проведення матчів Євро-2012 потрібно близько 3 мільярдів доларів США інвестицій. Саме таку суму озвучував губернатор області Петро Олійник під час свого виступу перед депутатами. Також офіційно львівською владою було озвучені такі суми: 100 мільйонів євро іноземних інвестицій потрібно для будівництва 180,5 км магістралі «Стрий-Львів-Броди», а 72 мільйони швейцарських франків - для реконструкції залізничного вокзалу, пасажиропотік якого повинен збільшитися втричі. За 35 мільйонів доларів засобів Держбюджету буде приведена до європейських норм навігаційна система і злітно-посадочна смуга Львівського аеропорту.

До слова, губернатор Львівщини вже мав зустрічі з потенційними головними інвесторами проведення Євро-2012. Компанія «Кульчик-холдинг» (власник Ян Кульчик - найбагатший громадянин Польщі) готова інвестувати в будівництво концесійної магістралі «Краковець-Броди-Львів» за умови ухвалення у Верховній Раді України закону України «Про концесію». Окрім цього, вже є і потенційні інвестори для будівництво магістралі «Стрий-Львів-Броди» і реконструкції залізничного вокзалу.

Водночас мер Львова Андрій Садовий запевняє, що місту для повноцінного проведення чемпіонату потрібно близько 1 мільярда доларів США, при цьому тільки на ремонт 160 кілометрів львівських доріг потрібно 42 мільйонів доларів. Цікавим також є той факт, що для проведення в Львові матчів чемпіонату Європи з футболу 2012 року місцева влада мають намір обійтися без використання бюджетних коштів (бюджетні гроші будуть тільки на реконструкцію і ремонт доріг) і розраховує виключно на гроші інвесторів.

Окрім цього, для кращої організації інфраструктури міста Львова до проведення чемпіонату мер міста запросив фахівців з німецького міста Лейпціга (людей, що займалися минулого року організацією чемпіонату світу з футболу). А 15 червня 2007 року під час наради в Мінтрансі України прем'єр-міністр Віктор Янукович дав розпорядження міністру транспорту і зв'язку Миколі Рудьковському «негайно розглянути питання передачі Львівського аеропорту у власність територіальної громадськості Львова», а також розробити концепцію будівництва в Львові залізничного вокзалу з шляхами європейського зразка. На цьому ж нараді мер Львова Андрій Садовий попросив уряд про державне фінансування реконструкції транспортних мереж Львівської області і міста Львова.

Зрештою, 21 червня 2007 року Львівська міська порада створила Департамент по підготовці до Євро-2012. Поки в роботі цього департаменту задіяні 20 чоловік (всього ж до 2012 року мерія Львова планує поступово - тільки на 177 чоловік в 2007 році - розширити свій штат на 350 осіб). До 5 липня члени Департаменту повинні представити на розгляд сесії Львівської міськради свої пропозиції щодо подальшої діяльності Департаменту, а також чисельності розширення структури виконавських органів мерії.

Як бачимо, навіть вже зроблено чимало. То для чого оді уся ця істерія і кому вона потрібна?

 
Істерію “підігрівають” ЗМІ та депутати.

Роль навіть найменш помітного мас-медіа (регіонального чи то загальнодержавного масштабу) у висвітленні “львівських” подій навколо Євро-2012 не можна недооцінювати. Бо, здавалося б, найнезначніша замітка найдрібнішої агенції щодо цієї непересічної події може буквально “вибухнути” міжнародним скандалом і завершитися драматично для рідного міста. Адже нашим конкурентам (у даній ситуації Харкову чи Одесі) насправді такі на перший погляд “скандальні” повідомлення лише на руку. То чи дійсно ціна, котру Львів і його мешканці можуть заплатити за чиюсь “мить слави” (або ж вар’ятства) – втрата Євро-2012  - цього варта?

Навряд чи. Та коли це так, для чого тоді, для прикладу, рекламувати на всю Україну та  її околиці “висмоктану з пальця” інформацію на кшталт ідеї створення у Львові ініціативного комітету проти проведення матчів Євро-2012 ? Бо не треба бути великим патріотом чи економістом, аби зрозуміти, що ідея ця лежить у площині абсурду (у кращому випадку) чи в площині банальної і, відверто кажучи, навіть не продуманої “заказухи” (у гіршому). Невже зиск, що може отримати від такої “сенсації” мас-медіа – максимум цитованість протягом дня-двох – вартий її можливих наслідків? Може й так – але лише для тих, кому нема що втрачати.

Інший приклад – поважні достойники обласного парламенту, котрі лякають не лише можливістю втрати для Львова права проводити матчі Чемпіонату Європи по футболу, а й навіть називають ціну питання – 200 мільйонів американських доларів. Мовляв, інформація з інсайдерських джерел, але вам, друзі-журналісти (читай – на камеру) я це розповім. Що це – атракціон небаченої щирості чи просто гарно підготовлений мессидж задля “галочки” перед впливовим спонсором?

Звісно, можна подібні заяви чи ініціативи сприймати як звичайну маячню. Та маячня ця небезпечна, бо інші її обов’язково використають. І використають, звісно, не на благо Львова і його громади. І  ще. Направду прикро, коли після появи подібних речей ти приїздиш до Києва і чуєш від власних друзів про те, що “ваші (себто – наші) львів’яни геть подуріли і протестують проти Євро-2012”. І як довести, що насправді така акція (чи швидше атракція)  - це звичайна мильна бульбашка?

Я зараз свідомо не називаю ані ЗМІ, ані прізвищ депутатів, про яких описано вище. Бо, по-перше – усі небайдужі як до львівського інформаційного простору, так і до власне теми Євро-2012 і так їх знають. А, по-друге, не варті вони реклами, нехай навіть і негативної. А пишу про це, бо просто усе повинно мати свою міру – лицемірство і дурість теж.

 
P.S. А Євро-2012 у Львові все одно буде. І, мабуть, мав рацію голова Львівської облради Мирослав Сеник, буквально “наклавши вето” на цілеспрямоване чи спонтанне розповсюдження негативної інформацію про цю подію. Бо не може наша галицька ментальність дозволити своєму власнику щиро порадіти – навіть самому за себе.

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: