Судові рішення не завжди виконують

На жаль, наша держава й досі не може похизуватися достатньо високою правовою свідомістю своїх громадян чи навіть правовою дисципліною своїх органів та установ. Відтак, розраховувати на добросовісне виконання судових рішень зобов’язаною стороною особливо не доводиться. «Тому не втрачає свою актуальність уже протягом багатьох останніх років питання застосування державного примусу для виконання судових рішень та й рішень інших правозастосовчих органів держави, оскільки кінцевим і головним  результатом любого судового розгляду є відновлення порушених прав і свобод чи відшкодування спричиненої шкоди», - розповіла JeyNews Ірина Попович, начальник Львівського обласного управління юстиції. Саме такого роду завдання повинна вирішувати державна виконавча служба, на яку законом покладено функції щодо своєчасного, повного і неупередженого примусового виконання рішень судів та інших органів чи посадових осіб.

Безпосередньо примусове виконання рішень судів, третейських судів та інших юрисдикційних органів, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», покладено, зокрема, на державних виконавців відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби, продовжує пані Попович.

Реалізація судових рішень

«Для звернення судового рішення до виконання стягувачу, в першу чергу, необхідно отримати в суді виконавчий документ», - розповідає JeyNews начальник державної виконавчої служби львівського обласного управління юстиції Андрій Багряк. Так, відповідно до ст. 348 Цивільного процесуального кодексу України за кожним рішенням місцевого суду, яке набрало законної сили або є допущеним до негайного виконання, за заявою особи, на користь якої було постановлено рішення, тобто стягувача, видається один виконавчий лист. Відповідно ж до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішень господарських судів провадиться на підставі виданих ними наказів.

Труднощі виконання

Не зважаючи на активне реформування органів ДВС в останній період та постійне удосконалення процедур виконавчого провадження, неврегульованим залишився ряд аспектів, що в свою чергу не додає впевненості у досягненні належного рівня виконання рішень в Україні найближчим часом. Причини невтішного становища з виконанням рішень яке склалося до тепер, переважно об’єктивні, хоча й суб’єктивні моменти слід брати до уваги. Так значне «омолодження» кадрів служби, що не завжди володіють достатнім досвідом та кваліфікацією, не могло не відбитись на якісних та кількісних показниках роботи ДВС.

Відчутний вплив на забезпечення судових виконань має низка об’єктивних чинників. Серед інших Ірина Попович виділяє такі, як значна перевантаженість державних виконавців в окремих територіальних органах ДВС; встановленні законодавчо терміни для проведення виконавчих дій часто є об’єктивно недостатніми для проведення виконавчих дій в повній мірі (враховуючи затримки з відповідями на звернення та запити державних виконавців і час поштового обігу); проблеми в організації розшуку майна боржників; складність залучення, а часто й відмова від участі у проведенні виконавчих дій працівників правоохоронних органів;

Також не сприяють процесу виконання судових рішень і мораторії на конфіскацію майна сільськогосподарських угідь, обладнання і приміщень державних підприємств і господарських товариств, доля держави в статутних фондах складає не менше 25%, а також майна підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Ще одним доволі поширеним випадком утруднення виконання рішення є розпочата процедура банкрутства боржника. Арешт коштів на банківських рахунках боржника зазвичай є досить дієвим способом стягнення з юридичних осіб або фізичних осіб підприємців. Однак арешт коштів на банківських рахунках не ефективний по відношенню до боржників – фізичних осіб так як останні в переважній більшості просто не мають таких рахунків. І навіть при наявності відкритих рахунків інформацію про них не можливо отримати від податкової інспекції, а іншого ефективного способу для її отримання не існує.

Права виконавців

«Правовий статус державних виконавців потребує суттєвого доопрацювання, - вважає Андрій Багряк, - оскільки вони в ході здійснення покладених на них функцій зобов’язані вживати ряд заходів примусового характеру (арешт і вилучення майна, примусове входження в житлові та інші приміщення боржника, накладення штрафів на боржника, ініціювання кримінальної справи стосовно боржника)». Застосування подібних заходів часто супроводжується опором і погрозами зі сторони боржника, що нерідко може перерости в насилля та інші протиправні дії боржника по відношенню до державного виконавця. Однак чинне законодавство, у порівнянні з працівниками правоохоронних і судових органів, практично не захищає державного виконавця від подібних дій. Це питання і надалі залишається відкритим, хоча удосконалення правового статусу працівників виконавчої служби, їх належний правовий і соціальний захист не тільки призвели б до зростання престижу даної професії, але й позитивно відобразились на загальних результатах роботи державної виконавчої служби України.

Як показує досвід, одним перепідпорядкуванням ДВС добитись належного рівня виконання судових рішень не вдасться, очевидною є необхідність системних змін законодавства, що регулює цю і дотичні сфери правовідносин. Так переосмислення необхідності і доцільності існування різного роду мораторіїв, значне посилення санкцій за невиконання виконавчих документів та невиконання законних вимог державного виконавця, забезпечення більших можливостей для виявлення активів боржника, удосконалення правового статусу державного виконавця  однозначно сприятиме виконанню судових рішень в Україні.

Довідка

Офіційно своє існування служба розпочала у 1999 році, коли за рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи судові виконавці були виділені із системи судів в окрему структуру - Державну виконавчу службу, регіональні відділення якої сьогодні знаходяться у кожній області України у підпорядкуванні регіональних управлінь юстиції. За роки розвитку і становлення судової системи, а також розбудови органів виконавчої влади Державна виконавча служба також неодноразово піддавалась реформуванню. Останньою такою реформою стало прийняття 22 грудня 2006р. Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до законів України «Про державну виконавчу службу» і «Про виконавче провадження» про реформування органів державної виконавчої служби». Головною метою цього законодавчого акта було повернення державної виконавчої служби в структуру Міністерства юстиції України. Нагадаємо, що до цього ДВС мала статус відокремленого урядового органу державного управління в складі Міністерства юстиції.

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: