Львівщина, як кладовище відходів

Не встигли мешканці Львівщини оговтатись від Ожидова, як на них вже чатує інша і аж ніяк не менша біда. Меланж,  пестициди, сховище радіоактивних відходів – і це ще не повний перелік «багатства», що приховане на території Львівської області.

Більше того - всього лише за 4 (!) км від Львова розташоване горезвісне Грибовицьке сміттєзвалище – справжнє кладовище усіх можливих небезпечних відходів (мабуть, достеменно нині ніхто не знає якої небезпеки речовини «похоронені» там). Окрім цього є ще й інфільтрати та гудрони (справжні гудронні озера) які поки, на щастя, не прорвали. Гудрони, їх небезпечність для здоров’я людей, а тим паче зберігання, яке не відповідає жодним екологічним нормам, з’являється у різноманітних ЗМІ з циклічною постійністю. Переважно інформаційним приводом стають висновки певної чергової комісії, яка констатує: у Грибовичах склалася екологічно небезпечна ситуація, слід негайно щось робити. Але далі декларацій проблема не рухається. Також чомусь не часто можна почути від державних чільників й правду, яка полягає в тому, що грибовицькі гудрони не лише є небезпечними, але й досить прибутковими при розумному підході до справи. Очевидно, тут і полягає суть проблеми: громаді заявляємо одне, а потім тишком-нишком робимо «те, що треба».

Грибовицьке сміттєзвалище входить у перелік ста екологічно небезпечних об'єктів України. Сміттєзвалище мали закрити ще у квітні 2004 року.

Міська влада Львова намагається всіляко відхреститися від Грибович, розповідає про домовленості із місцевою громадою та усі можливі блага, що принесе мешканцям навколишніх сіл (і міста Львова зокрема) потенційний інвестор. Насправді ж міським чиновника  просто щастить, що до сих пір Грибовицьке сміттєзвалище не стало відомим на всю Україну.

Петро Олійник, голова Львівської облдержадміністрації: «Треба обов’язково знайти новий майданчик для сміттєзвалища, вже є дві “кандидатури” дя цього, але я не хочу поки що розголошувати, де ці місця. У максимально короткі терміни треба припинити експлуатацію сміттєзвалища в Грибовичах. На новому місці треба використовувати нові технології для сортування сміття, бо невдовзі там буде те саме, що в Грибовичах. Але Грибовичі ніхто не повинен покинути. Першочергові завдання – локалізація витоку гудронів (а їх там зібралося понад півмільйона тонн, і це катастрофа!) - локалізація витоку фільтратів. Треба також використовувати повну технологію з експлуатації сміттєзвалища (перегортання тощо), вирішити соціальні питання (телефонізація, будівництво Народного дому, прокладання водопроводу, ремонт дороги). Я скерував до Львівської обласної ради подання з проханням виділити кошти для оснащення сміттєзвалища новою технікою через екологічний фонд. Сесія обласної ради має за це проголосувати, але чомусь у порядку денному сесії цього питання нема. Михайло Сендак не приїхав в Грибовичі, коли ми там були з Любомиром Буняком, зустрічалися з людьми. Приїхав лише заступник голови облради Ігор Держко. Щоб зупинити витоки, треба близько 400 тисяч гривень. Сесія має виділити 250 тисяч гривень... У нас джентльменська угода з містом – ЛОДА займається гудронами, місто – фільтратами. Рахунок триває на дні, люди мені повірили.»

Так, Львівська міська рада оголосила конкурс на розробку комплексної програми рекультивації Грибовицького сміттєзвалища і фірми які беруть участь у цьому конкурсі, можуть пройти громадську екологічну експертизу (за бажанням). Та чи така експертиза буде прозорою для громади?

Саме тому, ми переконані, у Грибовичах має відбутися гарантована Законом України «Про навколишнє середовище»  громадська екологічна експертиза. Адже, згідно із зазначеним законом, «кожен громадянин має право на одержання у встановленому порядку  повної  та  достовірної інформації  про  стан  навколишнього природного середовища та його вплив на здоров'я населення».

Громадська екологічна експертиза здійснюється незалежними групами спеціалістів з ініціативи громадських об'єднань,  а також місцевих органів  влади  за рахунок  їх власних коштів або на громадських засадах. Громадська екологічна експертиза проводиться незалежно від державної екологічної експертизи. Висновки громадської екологічної експертизи мають враховуватися органами, які здійснюють державну екологічну експертизу, а також органами, що заінтересовані у реалізації проектних рішень або експлуатують відповідний об'єкт.
Більше того, згідно із Законом України «Про екологічну експертизу», з метою врахування  громадської  думки  суб'єкти  екологічної експертизи проводять публічні слухання або відкриті засідання, а підготовка  висновків  екологічної  експертизи  і   прийняття рішень  щодо  подальшої  реалізації  (використання,  застосування, експлуатації тощо) об'єкта екологічної експертизи  здійснюються  з урахуванням громадської думки.

Ми повуха у смітті, громадська думка буде враховуватись, тому ми всі мусимо приймати участь у його «розгрібанні». Не мовчати, не погоджуватись з випарами, а влаштовувати мітинги, переконувати, чи то нагадувати про реальну екологічну небезпеку...

 Тетяна Вільчинська, дляJeyNews

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: