Ліцеїсти думають, що у нас усе так красиво, як форма і фільми про кадетів

Ліцеїсти думають, що у нас усе так красиво, як форма і фільми про кадетів. Але буденне життя для багатьох з них виявляється «непідйомним»

Розмова з Романом Саляком, начальником Львівського ліцею імені Героїв Крут

Почався новий навчальний рік, усі говорять про підготовку учнів до школи. Наскільки готовий Львівський ліцей імені Героїв Крут з технічної та навчальної точки зору?

Ми є загальноосвітній навчальний заклад, тому ми також починаємо, як і всі школи, навчальний рік з першого вересня. На цей час у нас вже готові навчальні плани, розклади, особовий склад розбитий вже по взводах, прибуває молоде поповнення ліцеїстів, які поступили у цьому році. Починається процес переодягання, стрижки, миття, тобто заходять до нас молоді хлопці у цивільному одязі, а вийдуть уже в уніформі.

Скільки новачків у цьому році?

Поступає 150 чоловік, як і минулого року, тому що у нас це щорічна норма. Але ми ще частково добираємо нових кадетів до тих, які відсіялися з різних причин.

Чому кадети відсіюються?

Часом буває так, що їм важко піддається той устрій, у якому вони знаходяться тут. Їм важко вчитися, тому що у нас вимоги більші, ніж у звичайній загальноосвітній школі, як у фізичному, так і в навчальному плані. У всіх різна підготовча база, у нас в навчанні випливають усі пропуски, недопрацювання у звичайній школі. Так, як наші ліцеїсти перебувають під суворим наглядом усі 24 години на добу, то вони не можуть собі дозволити не піти на заняття чи, скажімо, на санпідготовку. Тому деяким важко: хто самостійно піде, а кого можуть виключити.

Це закономірність у ліцеї?

З досвіду можу сказати, що на початку першого місяця і навіть перших двох тижнів знайдеться 4-5 чоловік, які просто собі не так уявляли життя у ліцеї. Вони собі думають, що тут усе так красиво, як форма, як фільм «Кадети», а коли торкаються буденного життя – це ранній підйом, зарядка, застеляння ліжок, ранковий огляд, то вони усвідомлюють, що для них тут трохи важко.

За яким принципом проводиться набір курсантів? На платній основі?

Ні, це державний ліцей, і відбір ведеться на основі здачі екзаменів. Діти приймаються у віці 14-15 років, у яких є відповідний рівень знань і мають хороший фізичний розвиток, щоби були здатні навчатися тут.

Після трагічного випадку, який трапився у вашому ліцеї у травні цього року, на поверхню вийшли деякі факти, наприклад, що набір курсантів проводиться не зовсім прозорим способом, через що у ліцей потрапляють «важкі» підлітки, які часто провокують бійки, конфлікти. Ви можете спростувати ці факти?

Дай Бог, щоб у нас десь в країні було хоча би 20-30% навчальних закладів, у яких навчально-виховний процес проводиться так, як у нас. Я не хвалюся, повірте мені. У нас є призери різних змагань, чемпіони областей, України, Європи. Проводяться у нас підсумки кожного тижня, де конкретно зазначається, хто скільки балів набрав, який взвод найкращий, який на гіршому рівні.

Все ж таки повернімося до дисципліни. Чи проходять абітурієнти, окрім вступних іспитів, перевірку психолога на факт того, на скільки юнак може виявитися конфліктним, провокувати бійки?

Обов’язково, майбутні ліцеїсти проходять психологічне тестування – це спеціальні тести, які навіть я не знаю, оскільки тести тримаються у таємниці. Цей своєрідний екзамен визначає придатність або непридатність юнака, на що педагогам необхідно звернути увагу.

Тоді як так трапилося, що у травні у ліцеї ім. Героїв Крут один ліцеїст покалічив іншого? Зараз є дуже багато версій того, що сталося у той злощасний день.

Усе вийшло дуже несподівано і прикро. Хлопці просто між собою штовхалися, дуріли… Знаєте, у них завжди забагато енергії. От вони зачепили ще одного хлопця, Дениса, хтось став йому на ногу. Денис розізлився і вдарив обох ліцеїстів.

Лише один раз?

Так, але одному з них, Вадиму, удар вийшов в район селезінки, далі що було, я вже розповідав газеті. Юнак ще поснідав, побував на уроках, де йому стало настільки зле, що він вже втрачав свідомість. Довелося викликати швидку. Вже у військовому госпіталі Вадиму видалили селезінку.

Які дії керівництва ліцею у цьому випадку?

Одразу було призначено адміністративне розслідування, і звичайно, роботу проводили правоохоронні органи – діти, які стали свідками пригоди, їздили  до Личаківського райвідділу, давали там покази. Тоді я і подумати не міг, що нас можуть звинуватити у тому, що ми, старші офіцери, будемо когось прикривати. Це має бути уроком для всіх.

А що з Митрошиним, його відрахували?

Педрада прийняла рішення відрахувати Дениса. Щоправда, ми дали йому можливість закінчити навчальний рік, залишалося біля двох тижнів навчання.

У вашому ліцеї часто бувають конфлікти?

Таких нещасних випадків у стінах нашого закладу ще взагалі не було. Звичайно, є сутички – це ж школа, де навчаються підлітки – практично самі хлопці, усі вони різні, а їх майже півтисячі.

Навіть, якщо хтось з кадетів провинився, ми не обов’язково виганяємо його з ліцею так одразу. Усе залежить від того, що він накоїв – намагався пропустити урок тощо.

Чому ваше керівництво звинувачують, що ви набираєте на навчання «переростків»? Зокрема, мова йде про сумнозвісного Дениса.

Я читав, що його так називають, ніякий він не переросток. По-перше, ті, хто так пише, ні разу його не бачили, не потрудилися подзвонити до нас і запитати: а з якого такого віку набирають усіх ліцеїстів? Я вам скажу, що за статутом, ми набираємо хлопців віком 14-15 років. Денису на момент вступу було 15, а по закону можна і старших набирати. Я вам більше скажу. У нас наймолодші ліцеїсти можуть бути на голову вищі від випускників, а один рік тут великої різниці немає. І я це вже пояснював одній з газет.

По-друге, я знаю, хто усі ці дурниці пише, хоча вони і бояться називати свої імена. Якщо треба сипатися звинуваченнями, то вони кидаються прізвищами, а самі ховаються за псевдонімами. От що значить «колишній курсант» чи «військовослужбовець»? Шановні! Назвіть свої імена, прийдіть, покажіть обличчя. Ласкаво просимо! Я ж не проти дискусій, навіть публічних, але давайте робити це чесно! Я обома руками «за». Ще раз кажу, я знаю, хто це пише, бо впізнаю почерк.

А кому це вигідно?

Я, на відміну від інших, не маю звички публічно звинувачувати, не підтвердивши факти. Але є люди, які свого часу були звільнені. У нас працювала, наприклад, одна лікарка, яка була звільнена після кількох попереджень і доган. Вона не прижилася у колективі, підставляла своїх співробітниць. Одного разу несанкціоновано дозволила медпрацівникам не виходити на роботу цілий місяць, а потім поставила їм пропуски по роботі. До нас навіть писали листа її сусідки по проживанню, де скаржились на її поведінку (демонструє конверти з листами). Звичайно, що причиною звільнення стали догани по роботі. Після звільнення вона нам погрожувала, прикривалася політичною силою, казала, що накличе журналістів, телебачення. Але довгий час вона не мала приводів. Коли стався той прикрий випадок з Вадимом Вусом, звільнена почала підливати масла у вогонь. Я не заперечую той факт, що Вадим постраждав від рук іншого ліцеїста. Навпаки, хочу, щоб правоохоронні органи розібралися зі ситуацією. Але я впевнений, що вона мала розмову з його батьками, підговорювала їх, тобто використовувала у своїх інтересах.

Ви будете якось розбиратися зі ситуацією?

Незабаром у справі по травневому інциденту відбудеться суд, сподіваюся, що на засіданні буде розставлено всі крапки над «і».

Якщо до керівництва ліцею прийдуть конкретні люди з конкретними звинуваченнями, ми готові до дискусії і відкритого розслідування. Нехай приходять правоохоронні органи, комісії, нехай дивляться, як у нас проходить навчання, досліджують документи. Ласкаво просимо, двері нашого ліцею завжди відкриті.

А Вадиму Вусу я і весь наш колектив бажаємо швидкого одужання і завжди запрошуємо закінчити навчання у стінах Львівського ліцею ім. Героїв Крут.

Наталя Вовчук, для JeyNews

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: