Львів - місто літаючих тарілок

Здається тепер вони літають вже всюди, спостерігав їх на Площі Ринок, біля музею «Арсенал», в парку Культури, на стадіоні університету ім.. І. Франка, навіть і біля самого університету ім.. І. Франка. Ці невеликі «опізнані» літаючі об’єкти набувають щоразу більшої популярності серед львівської молоді і назва їм Фрізбі (від анг. Frisbee). Для усіх тих, хто ще жодного разу не зафіксував ці круглі об’єкти і їх власників на фото, відео плівку, чи просто візуально, розповідаю - фрізбі, це зовсім безпечний! Неозброєний! Пластмасовий літаючий диск, з досить таки непоганими аеродинамічними властивостями, що приводиться в рух не міжгалактичними двигунами, а молодими людьми що вирішили трішки розім’ятися, поскакати та побігати. У нашому місті фрізбі з’явилося порівняно недавно – декілька років тому, кілька молодих людей, зовсім незнайомих між собою, різними способами стали щасливими власниками літаючих дисків. Від того часу вони вправляються у запусканні диску, вже переважно разом, і потроху «підсаджують» своїх друзів та знайомих на цю рухливу гру.

 Історія ж виникнення гри Фрізбі починається із… пекарні!!! Так! Одна із Великобританських хлібопекарських компаній «Frisbie Pie Company» у (1871–1958) роках постачала пироги для коледжів та університетів по усій країні, пироги ж в свою чергу були на специфічних жерстяних підставках, які і стали прототипами сьогоднішніх фрізбі – голодні студенти виїдали пироги, а у вільний від навчання час з задоволенням бігали за металевими тарілками з під пирогів. Серед студентів назва настільки прижилась, що коли певен американський винахідник Уолтер Фрідеріх Моррісон у 1948 році запатентував свою «літаючу тарілку» її відразу ж нарекли фрізбі, а пізніше і компанія, що перша почала масовий випуск Моррісонських дисків назвала її Frisbee, цілеспрямовано змінивши кілька букв у назві, щоб уникнути судових тяганин із пекарською компанією.

Від того часу фрізбі стало досить популярним видом відпочинку та спорту, зараз існує багато видів фрізбі, крім найпопулярніших «алтімейт фрізбі» та «Фрістайл фрізбі» існують також «Фрізбі гольф», «Дог фрізбі» та «Дабл діск корт».

В Україні, як і по всьому світі найпопулярніші види гри, це алтімейт та Фрістайл фрізбі. Львів зараз є одним із трьох міст в Україні, де створені команди з алтімейт фрізбі, крім нашого міста команди є лише В Києві та Луцьку, до активного руху алтімейт, також, прагне приєднатися і Івано-Франківськ.

Доречі про алтімейт – це найрухливіший та найдинамічніший вид гри, його є теж кілька видів Алтімейт в залі на полі та на пляжі. Гра, ну дуже цікава, швидка та позитивна, цікаво, що правила схожі, то на баскетбол, то на футбол то на регбі, але тут є одна дуже велика відмінність – алтімейт це безконтактний вид спорту, а ще тут немає суддів, які б слідкували за порушенням правил! Будь яку суперечку на полі гравці вирішують між собою самі і що дуже цікаво, що тут коли ти не правий тоді краще не сперечатися, адже кожна суперечка, нечесна гра, чи вульгарне поводження на полі впливає на «Дух гри». Що таке «Дух гри»? О! Це теж дуже цікаво. В алтімейт дають не одну, а дві нагороди, одну за перемогу, а другу за «Дух гри», тобто за чесну гру (без сварок, порушень та симуляцій) – саме тому гра є дуже позитивною, ніде не чути сварок, а на полі не видно сміхотворних симуляцій. Якщо говорити загалом про правила тоді тут насправді все досить просто, поле для гри схоже на футбольне, з протилежних кінців поля є «енд зони» (22-ох метрові зони, схожі на штраф-майданчик у футболі) на початку цих зон в рядок шикуються гравці команд і після чого одна з команд розпочинає гру – викидаючи диск у поле. Один із гравців команди суперника отримує цей диск і розпочинає наступ – перекидаючи диск між членами своєї команди, роблять вони це доти, доки не втратять фрізбі, або доки котрийсь із гравців команди, що наступає не спіймає диск у зоні суперника, тоді наступаючій команді зараховують очко. Звичайно команда, що захищається спробує перейняти диск і також занести його у зону противника, при чому, нагадую, зробити потрібно це не завдаючи пошкоджень супернику. Подібно, як і в баскетболі гравець з диском може зробити лише три кроки.   
                      

Дуже важливо у цій грі навчитися правильно кидати та перехоплювати диск, а також правильно прикривати суперника, доречі про кидки вони також бувають кількох видів. Ну одним словом це потрібно бачити – різкі кидки, швидкість, неймовірні польоти диску та позитивний настрій, а - про гарний настрій - часто його створюють дівчата, які на рівні із чоловіками приймають участь у грі. На полі одночасно перебуває семеро гравців одної команди (5 на пляжі, або в залі).

Фрістайл фрізбі у нас теж досить популярний вид гри, але він, ну дуже відстає від західних стандартів - там люди вже навчились виробляти таке з цим диском! Тут вже головне гнучкість тіла загалом та спритність рук зокрема. Суть гри полягає в тому, щоб якомога довше утримувати диск в русі, як вже це зробити  залежить від «розбещеності» фантазії гравців – карколомні трюки, кидки та прийоми диску деколи можуть нагадувати екзотичні танці! Щороку з’являються нові ідеї та трюки з диском що обертається, від яких насправді голова може піти обертом.

Роман Шмідт, для JeyNews

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: