У Львові буде містечко для психічнохворих та безпритульних

Лікарня на вулиці Кульпарківській у Львові вже давно стала притулком не лише для людей з психічними захворюваннями. Вже кілька років поспіль під стінами цього медичного закладу «тусуються» бездомні, іноді доходить до того, що працівники психлікарні змушені їх прихистити, інакше люди вулиці просто загинули б. Одні з них можуть померти від холоду, інші – від голоду. Головний лікар Львівської обласної психіатричної лікарні Олександр Фільц розповідає, що медики не можуть кинути цих людей напризволяще, адже нікому до них немає діла. За його словами, часто серед цих бездомних людей трапляються пацієнти їх закладу, тобто люди із психічними відхиленнями.

Однак тоді медики стикаються з іншими проблемами. По-перше, нашим законодавством не передбачено, щоб люди жили у лікарні. По-друге, щоб госпіталізувати людину у заклад для психічнохворих необхідно отримати дозвіл. На це має погодитися або сам пацієнт або його опікун. У випадку із безпритульними ситуація вкрай складна. Ці люди не мають родичів, втратили документи, що засвідчують їх особу. Тоді психіатрам доводиться порушувати або закон, щоб врятувати життя цих людей вулиці, або звертатися до суду і там доводити, що ця людина потребує госпіталізації. Одразу згадується українська приповідка, що хочеш як краще, а виходить як завжди.

Психлікарню перетворять на містечко

Та все ж О.Фільц бачить світло в кінці тунелю. Він знає модель, відповідно до якої можна врятувати безпритульних та залучити їх до соціального життя. Головний лікар обласної психлікарні планує перетворити медичний заклад на містечко. За його словами, невдовзі на території медзакладу розпочнеться будівництво двох соціальних гуртожитків. Керівництво медзакладу пояснює своє рішення тим, що таке житло потрібно не лише для бомжів. У психлікарні багатьох пацієнтів, яких через їх стан здоров’я майже не виписують. Тобто ці люди проводять, правильніше сказати, проживають тут все своє життя. Однак психіатрична лікарня не є безрозмірною, вона розрахована лише на 1650 ліжок. А у рік до лікарні потрапляють майже 10 тисяч пацієнтів.

За словами головного лікаря обласної психлікарні Олександра Фільца, зараз у медичному закладі для психічнохворих налічується близько 15% пацієнтів, які живуть там десятки років, ще з радянських часів. Олександр Фільц додає, що ця цифра з кожним роком зростає, так само як і кількість хворих, які потребують тимчасової госпіталізації. У такій лікарні підхід до пацієнтів особливий, так само як термін лікування. «25-30% пацієнтів лікуються у нашій лікарні більше року, а загалом одночасно тут проходять стаціонарне лікування близько 1 500 пацієнтів», – наголосив головний лікар обласної психлікарні.

Кошти на будівництво гуртожитків Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня вже знайшла. Перш за все на це підуть гроші Світового банку. Лікарня виборола два гранти цього банку – приблизно по 750 тис. грн кожен.  

Психічнохворий коштує 54 грн в день   

Зараз одноденне перебування психічнохворого пацієнта у лікарні на Кульпарківській вартує 54 гривні. За ці кошти хворих харчують, а також вони отримують необхідні ліки. Та головний лікар психлікарні вважає, що пацієнти звикли вже до того, що їм у всьому допомагають, а для кращої реабілітації їх треба залучити до певної роботи. Тобто якщо вони вже живуть в лікарні чи гуртожитку (звісно, що не йдеться про важкохворих), то мусять допомагати. О.Фільц пропонує, що кожен відповідав за свою частину роботи, яка між усіма буде розподілена. Тобто головний медик психлікарні хоче сформувати таке соціальне середовище, в якому б пацієнти допомагали одні одним. До речі, така практика існує закордоном і є доволі успішною. «Одні слідкуватимуть за територією, прибиратимуть її, висаджуватимуть там дерева та квіти. Інші – обслуговуватимуть відділення», – такі реформи планує втілити у життя головний лікар обласної психіатричної лікарні. Олександр Фільц зізнається, що це не його ноу-хау. Такий успішний експеримент уже провели у двох обласних центрах України. Звісно, що медикам не поменшає роботи від того, що пацієнти їм допомагатимуть, адже хворих все ж таки треба вчити та контролювати їх роботу.  

Реформа раз, реформа два …

До певної міри плани головного лікаря психлікарні видаються надто утопічними, адже зібрати докупи психічнохворих та безпритульних – справа не із легких. Однак тішить той факт, що у Львові взагалі хтось згадує про людей, які живуть на вулиці. Бо в останнє про них говорили лише тоді, коли Львів святкував 750-річчя. Тоді бездомних чоловіків, жінок та дітей попросили піти геть, бо до славного міста Лева приїхали гості і не слід їм показувати, що тут є теж негаразди. Не знаю, як владі тоді вдалося з ними домовитися, але упродовж тижня їх дійсно не було видно на львівських вулицях. Однак вони повернулися і на них далі не звертають уваги.

Ксеня Беритадай, для JeyNews

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: