 |
Завантаження...
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||
| ||||||||
 Великдень у Космачі14.04.2008 13:50  Споконвіку з’їжджаються до Космача, у Карпати, з усіх-усюд люди, аби намилуватися самобутнім космацьким мистецтвом, красою гір, відчути дух волі. Проклали до Космача свої стежки львівські роди Колесс, Смольських, Мединських, Українських, Козаків, Завадовичів, Дорошів, сестри Байко... Хтось викупив для себе у Космачі хатину, хтось переселився таки жити до Космача, а хтось винаймає собі на кілька тижнів помешкання. Та найчастіше бувають тут гості на Великдень і Різдво, бо космацькі звичаї та обряди зачаровують. До Великодня космацькі гуцули готуються заздалегідь: білять в хатах, прибирають подвір’я. Та найбільше роботи мають космацькі майстри, які живуть тут у кожному із тридцяти двох присілків, і то майже в кожній хаті. Найчастіше навідуються горяни до боднаря Андрія Івасюка. Він виготовляє дуже гарні дерев’яні пасківці з різнокольорового дерева, прикрашаючи їх паленою різьбою. Таких майстрів у Космачі колись було кількадесят, а тепер - лише кілька залишилося. Але є. Роботи Андрія Івасюка зберігаються в багатьох музеях і майже в кожній космацькій родині. Бо в тих пасківцях космацькі гуцули з діда-прадіда святять на Великдень всякий скором. А хто може собі уявити Космач без писанок?.. Вони є окрасою провідних музеїв світу, а космацькі писанкарки Явдоха Кушнірчук та Олена Чупірчук писали писанки для американських президентів та конгресменів. Дітлахи космацьких шкіл уже дев’ять років поспіль виборюють перші нагороди на конкурсах дитячої писанки. А писанкарством у Космачі займається понад сотня його жителів. Серед писанкарок старшого покоління вирізняється здібна майстриня Василина Зизатчук з присілка Медвежого. Але сьогодні в Космачі розписують писанки молоді жінки, зокрема Анна Вардзарук, Марія Дудюк з присілка Завоєли, Ольга Варцаб’юк, Наталя Книшук, Марія Їсайчук із присілка Віпчинка, Тетяна Костюк, Анна Петрів, Ольга Коб’юк із присілка Вуковець, Галина Козурак із присілка Ґрунь... Писанки в Космачі у великодній понеділок дарують дівочки легіням біля церков, коли співають перепелоньки, як символ весни і кохання, а у вівторок - ґаздині ґаздам - як символ приязні й пошани. Писанки у Космачі дають на Великдень разом із паскою, сиром, ковбаскою одні одним “за простибі”, бо космацький етикет вимагає перед тим, як почати споживати свячене, дати за душі померлих, пом’янути їх. В етикет космацьких гуцулів входить, аби батьки (зокрема мати) дали на Великдень в дарунок синові, який минулого Великодня оженився, або дочці, яка вийшла заміж, кобілочку із свяченим і писанками або пасківець. Якщо протягом року в котрійсь родині хтось відійшов у засвіти, то та родина також дає на Великдень біля церкви кобілочку із свяченим і писанками чи пасківець за душу померлого. Бо так тут заведено з діда-прадіда. Коли святять паски біля церкви, то в рядах гуцули не стоять абияк, а стоять роди: Чорнишевих, Будзюкових, Ребеґових, Никоришиних, Ґанджілікових... Бо так було з первовіку, і ніхто не має права порушити цієї норми. Коли жениться легінь і йде в зяті, то він уже має на Великдень, Спаса стояти з родом нареченої, а не зі своїми батьками чи де в іншому місці. Так само і в церкві. Він стоїть там, де стоїть його тесть. Причому, етикет космацьких гуцулів визначає спереду зліва від іконостасу місце для жінок, а за ними стоять дівочки. Справа від іконостасу стоять ґазди, за ними ззаду - легіні. Жінки й дівочки заходять до церкви на одні двері, ґазди і легіні - на інші. Космацькі гуцули на Великодні свята ходять одні до одних в гості, забавляються цілий тиждень, бо до цього часу тяжко працювали, а тепер і відпочити є нагода. Однак впродовж усіх свят етикет вимагає, щоб ніхто ні з ким не бився, бо влітку буде буря бити урожай на полі. Щоб ніхто ні з ким не сварився, бо може статися засуха. Одне слово, щоб кожна людина, кожний рід очистили свої душі, були зичливими, ґречними, гостинними. В Космачі на Великодні свята вас залюбки запросять в гостину, незважаючи на те, чи ви приїхали з далеких чи близьких країв, чи ви православний, чи католик, чи мусульманин. Почастують чим хата багата, запропонують переночувати. Без жодної оплати, бо гість у кожній родині бажаний, дорогий. За столом його садять на найкраще місце, подають найкращі страви. Так було, так є і так буде! Ще задовго до Великодня космацькі майстри мають багато замовлень. Житель присілка Дощіний Василь Ґорганюк - знаний в Україні майстер з виготовлення музичних інструментів. Цимбали його роботи користуються великим попитом, адже після свят починаються весілля. Василь Ґорганюк мудрує над ними довго. Оце недавно виготовив цимбали, в яких струни з обох боків. З одного боку - стрій гуцульський, з іншого - румунський. Вчащають до майстра науковці з Національного музею Івана Гончара, з Львівського, Рівненського, Варшавського університетів, везуть його цимбали в інші закутки, бо діло хвалить майстра. А почнуться весілля - додається роботи і Марії Багрійчук з присілка Медвежого. Вона в Космачі, та й на всіх українських теренах, виготовляє найкращі весільні вінки для князя, княгині, дружбів та дружок. Її всюди запрошують “убирати молоду”, бо таких жінок у Космачі є небагато. За своє життя Марія Багрійчук одягнула понад триста княгинь. Скільки вдячних слів висловлено на її адресу молодими подружжями космацьких гуцулів! Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Олег Бійма показав Марію Багрійчук усій Україні і світові у кінострічці “Карпатські джерела”. Мають багато роботи перед Великоднем і космацькі ткачі, вишивальниці, різьбярі, бо ж гуцули в Космачі хочуть оновити свої оселі і космацькі церкви, прикрасити їх новими вишивками, ліжниками, килимами, веретами, різьбленими речами. Так, храм святих апостолів Петра і Павла в Космачі нагадує справжній музей Краси й Духовності. Особливо святково біля нього у великодній понеділок, коли космачани повбираються у національну ношу і співають перепелонькиЗнайомтеся — нова коаліція "Львів - Особливе місто" Відзначення Дня Незалежності-2008 у Львові(програма) Інші статті Коментарі
|
    Завантаження новин...
Завантаження новин...
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
Відвідування: |
Безlimitні нотатки,
Журнал Музеї України,
інформаційно-пізнавальний журнал Нова Січ,
Святий Миколай в Україні,
Рожевий Слоник: творчий портал,
Все про помаранчеву революцію