Михайло Синьовух: Сучасна українська популярна музика: формування національної авдиторії чи її денаціоналізація?
15.05.2007 16:55
Пропоную з самісінького початку перетворитися на буквоїда і розібратись з кожним словом окремо. Для чого? Щоб зрозуміти, що ж таки означає для нас фраза «сучасна українська популярна музика».
Сучасна українська? В добу глобальної глобалізації (даруйте за тавтологію) словосполучення «сучасна українська» можна трактувати по різному. По-перше, як щось автентичне і притаманне лише українському в сучасний період нашої історії. Або ж, по-друге, як щось сучасне і притаманне українському. Або ще далі: як щось сучасне українське і цілісне в музичному геополітичному просторі. Отже, що є правильнішим і на що будемо робити наголос, розкриваючи питання? Чи є правильним вважати пісні Оксани Білозір українськими і притаманними сучасному періоду історії? Так! Але чи можливо ставити Оксану Білозір в один ряд з Ані Лорак? Ні! Тому що Ані Лорак охоплює дуже велику авдиторію слухачів, а Оксана Білозір в той самий час і з тими ж самими можливостями лише невеликий сегмент суспільства. І я можу з впевненістю сказати, що пісні Білозір років через п’ять будуть слухати лише на кухнях по «брехунчику» в той час, як Ані Лорак з її якісно вищим рівнем буде залишатись популярною співачкою ще років з п’ять, а якщо ще й не закине творчість, то всі десять.
Українська популярна? Пропоную зразу відчути різницю між словами «популярна» та «відома». Відомими є всі діячі культури (в даному випадку), популярними – одиниці. Відомими є та ж сама Оксана Білозір, та ж сама Ані Лорак, відомими є Ірина Білик і Гайтана, гурт «Скрябін» та гурт «Гринджоли». А хто є популярним??? Популярними є Ані Лорак, Ірина Білик та гурт «Скрябін», але аж ніяк не Оксана Білозір та гурт «Гринджоли».
Популярність – це те, що, даруйте, хаває публіка (в нашому випадку – авдиторія), це те, на чому базується політика діяльності виконавця, це те, без чого виконавець не зможе заробляти гроші. Популярність – це слава ВЖЕ-ТУТ-ЗАРАЗ. Відомість – це визнана популярність, яка була колись і, можливо, є зараз. Це можна порівняти з основним законом логарифмів: сума значень логарифму дорівнює добутку логарифмів значень, але добуток логарифмів значень не завжди дорінює сумі значень логарифма.
За словником Даля поняття «популярний» розкривається так:
Популярний (з франц.) – народний, любимий народом.
За словником синонімів:
Популярний – див. відомий, модний.
Постає питання, чи доцільно використовувати разом слова «сучасна» і «популярна»? чи не подібне це словосполучення до помилкових: «моя автобіографія», «масло масляне», «вода мокра»?
Отже, формувати національну авдиторію або денаціоналізувати її можуть лише популярні співаки. Ніяк не хорова капелла якогось державного клубу культурного ренесанссу в умовах засилля західних принципів.
Формують національну авдиторію ті, хто на ній заробляє. А для того, щоб заробити, потрібно вкласти (неважливо що – гроші, сили, уміння, новинки), тобто інвестувати. А щоб інвестувати треба мати, що інвестувати і знати, КУДИ інвестувати. Старі правила гри вже давно віджили своє. Виживає лише той, хто вміє грати і знає як потрібно себе поводити. Тому і формують національну авдиторію порівняно молоді гравці. Ті гравці, які зубами гризли підмостки сцени і знають, як важко на неї вилізти. Ті, які знають на яку точку на тілі суспільства потрібно натиснути в той чи інший момент, ті, хто не годують авдиторію десять років під ряд чортополохом, а видають все нові і нові сингли та альбоми. І ці альбоми є якісними не лише з точки зору музичного наповнення. Вони гарно оформлені, над ними працювали професійні дизайнери. Їх гарно прорекламували, дали декілька концертів в підтримку, підготували авдиторію одною-двома файненькими піснями. І все! Після цього авдиторія кидається за платівкою як піранья за м’ясом! І скажіть мені, хто формує цю авдиторію? Правильно!!! Популярні співаки… І тут вже неважливо чи співають вони українською мовою, а чи російською, або ж англійською.
А от питання про формування національної авдиторії є громіздким і в деякому змісті неприємним. Ще з самому початку курсу з основ правознавства знаємо, що поняття нації розглядається в трьох іпостасях: політична нація, територіальна нація та етнічна нація. То, звиняйте, яку авдиторію можемо важати національною? Чи ту, яка живе на території України, чи ту, яка за якимись спільними інтересами (не ознаками) вболіває за Україну і формує її політику, чи ту, яка вважає себе національно свідомою лише тому, що вона національно свідома?
Денаціоналізація суспільства загалом не залежить від музики. А так як авдиторія – дуже велика частина суспільства, то вона перш за все залежить не від музики а від дуже важливих факторів, таких як: економіка, внутрішня політика держави, яка в свою чергу формує зовнішню політику, а через зовнішню політику формується ставлення і геополітичний вплив найбільших сусідів на внутрішню політику держави. То чи можна вважати англомовні пісні Ані Лорак денаціоналізуючим елементом? Ні, тому що ця виконавиця зробила дуже великий і неоціненний вклад в розвиток (підкреслюю) якісної поп-музики в Україні? Чи можна вважати російськомовний альбом Ірини Білик денаціоналізацією авдиторії? Ні! Через вищенаведені причини.
Формування національної авдиторії з точки зору мовного фактору як такої неможливе. Чому? Все дуже просто! Ніколи ви не знайдете слухача, який сприймає лише україномовну музику. Хіба що це хворий на голову фанатик. Нормальна, не зациклена на одному людина буде намагатись постійно розширювати свій кругозір різними способами в тому числі й музикою.
На завершення хочеться підвести підсумок: ні один виконавець з сучасної української популярної музики не впливає на формування національної авдиторії або на її денаціоналізацію, бо ні один нормальний слухач не зациклюється лише на одному. Сучасні виконавці можуть швидше впливати на смаки авдиторії, але не на її національні або політичні переконання.
коментатор певно забув про те, що Україна - далеко не Білорусія, В.Сердючка - не еталон укр.естради. Євробачення - не мірило моральності європейців
meluvu
автор явно живе в якому іншому світі або просто має проблеми з перцепцією реальности, бо беручи банальний приклад сучасної Білорусі де громадяни в основному слухають дуже специфічну (російськомовну) музику мають також відповідний стан свідомости.
Ішим прикладом впливу культурного середовища, зокрема музики, може служити останнє Евробаченя, на якому відкрите пропагандування педерастії і трансвестії одразу ж відбилось на вподобаннях европейців про що свідчать їхні жж і форуми.
15:36 На Дніпропетровщині згоріли мати з дорослим сином
Як повідомили JeyNews у ЦП ГУМНС у Дніпропетровській області, о 03:00 6-го січня у селі Новов’язівське Юр`ївського району Дніпропетровщини р
14:00 На Одещині міліцією затримано 33-річного душегуба
Як повідомили JeyNews в прес-службі МВС України, у місті Ізмаїлі Одеської області було знайдено мертвою 34-річну місцеву жительку. За висновком су
При повному або частковому використанні матеріалів ресурсу JeyNews гіперпосилання на нього є обов'язковим. Редакція не завжди поділяє думку авторів статтей. Редакція не несе відповідальності за інформацію, наведену в нередакційних або рекламних матеріалах. Всі права на інформацію, що підписана JeyNews і/або Jey Corporation належать ПП «Капітал-2000».