Костя Бєглов: Пити пиво

Пити пиво у Львові – то є традиція. По п’ятницях – то святе, а взагалі – будь-коли. Головне, шоб був настрій. У Львові пиво люблять так само, як італійці люблять холодне вино під час сієсти. Як грузини люблять шашлик під час розмови з друзями. Як я не знаю шо. Як, певно, канапка під час помаранчевої революції.

Найцікавіше тут – процес. Ні, не процес «напитися пивом», а, наприклад, сидіти за сусіднім столиком з холодним пивом у запотілому кухлі і слухати, що говорять пивомани… Найперше було: «Я не кінь. Відро води не вип’ю. А пива ящик? Та хіба я не козак?»

Львівські пивомани – не алкоголіки. Вони працюють, мають дружин, виховують дітей і здобули вищу освіту не обов’язково у львівському ВНЗ, але вони серцем львівські. Львівські пивомани завжди в курсі останніх політичних подій. Завжди знають, шо сьодня сказав Ющенко, Мороз, Янукович… Хто захопив ВР, ГПУ, КС, ВС, Секретаріат Президента… Парадокс… Вони знають це, не виходячи із кнайпи. Вони – справжня політична еліта Львова. З того боку, шо вони конкретно аргументують і влучно фактують. Коли це дійсно треба. Вони не розмінюються на загальі фрази Тягнибока і популістські слова Садового. Вони мають конкретні дані з перевірених джерел.

Вони інколи використовують запатентоване лише ними універсальне гасло: «Гань! Ти ба? Ти ба, шо коїться?» (коротко звучить: «Гань! Ба!»).

А ше, коли вони не сходяться у поглядах щодо якогось політика чи діяча культури, але обоє (або цілий гурт) вважають, шо він негативний елемент в суспільстві, то називають його або москалем, або жидом. Вони через це не марунять собі голови, як київські політики.Нашо? нашо їм лишніх проблем? Все просто! Хреновий? Москаль! Скупий? Жид! Все!

Саме тому у львівських кнайпах ніколи не було політичних криз і шляхів пошуку компромісу. Вони навіть не намагаються його шукати. Компроміс один. Вищенаведений.

Силові методи тут доречні хіба тоді, коли треба підвести свою гепу, шоб йти додому. Ну ше деколи для забезпечення збереження основних прав людини та підтримання громадського порядку, можуть дати по пиці, коли якийсь п’яненький молодик, скажімо, із Сихова починає репетувати «по-русскі у трамваї»(с) Фоззі.

Підпорядковувати собі дільничного міліціонера – повний абсурд! Він же вільний як птах, заключний лише в кайдани закону. Тут хіба можна підбити до себе відставного полковника на «по келішку». І то, як старого друга. І то на його звання зважають лише із поваги. Львівський пивоман в меркантильних цілях може використовувати лище себе. На те він і є львівським пивоманом.

То ж запрошуємо всі зацікавлені сторони до нас, до Львова. У львівські кнайпи. Стати львівськими пивоманами. Щоб без зайвих «понтів» вирішити, хто москаль, хто жид і таким чином знайти компроміс для виходу з політичної кризи в Україні.

Костя Бєглов

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: