Львiв та балет,а ще... туалет

Долею випадку або за збiгом обставин, не знаю... Але менi пощастило. Запитаєте чому? Менi запропонували вiдвiдати Львiвський оперний театр та ще й потрапити на вiдкриття ХIV мiжнародного фестивалю "Зiрки свiтового балету".

Започатковано даний фестиваль було 1994 року у Донецьку, така собi майже кругла дата - 14рокiв, котрi стали традицiєю та очiкуванням глядачiв, невiд'ємним атрибутом осенi. Ось i менi вдалось потрапити на дiйство свiтового рiвня. Квитки викупленi були миттєво, повний аншлаг. Мене ж запросила дуже близька людина, щиро їй вдячний.

Але розповiм, як завжди про прикрощi, вони виникають завжди i чомусь завжди зi мною. За квитки заплачено по 140грн. (цiна не для пересiчного львiвянина). На входi нас зустрiчає привiтна панi, яка пропонує програмку за 25грн. і мило проводить нас до наших мiсць в лоджiї. Зручненько вмощуємося в крiселка(зручнiсть та комфорт сидiнь бажає кращого). В очiкуваннi виступу зiрок, нашу лоджiю заповнює приємна пара англомовних молодих людей та двi матусi зi своiми чадами, шуму стало значно бiльше, але це найменша прикрiсть, дiточки все ж таки.

Дзвiнок, ще один, пригасає свiтло i на сценi з'являється панi конферансьє. Коротенький вступ, декiлька фраз i розпочинається найбiльша прикрiсть... Оркестрова яма пустує, якось не думав, що зiрки свiтового балету пiд "фанеру" виконують свої прекраснi па, але про себе дає чути гучномовець, котрий розташували в одному метрi вiд моїх вух, мало приємне сприйняття такої музики. Потiм оголосили виконавцiв першого виходу... Я хвилин 5 думав що вони нехочуть виходити без аплодисментiв, але менi їх просто не було видно, сцена є довгою i танцюючi просто перебували в її глибинi, англомовна пара почала помiтно йорзати на слабогатункових крiселках, вони були в ще гiршому кутi огляду.Одне що можна було побачити, це окремi елементи вiртуозних пробiжок балерин та їх партнерiв по переднiй частинi сцени. Англомовна пара зрозумiвши прикрiсть ситуацii вирiшила покинути славну лоджiю, але це стало неможливим, дверцята були зачиненi, а клямка непрацюючою, пара зайорзала ще бiльше. Дiтки та мамусi теж недвозначними текстами почали обговорювати адмiнiстрацiю та чекати на антракт.

Нарештi антракт оголосили. Помiтно збентежена англомовна пара почала просити на допомогу друзiв, котрi сидiли в амфiтеатрi, вони i вивiльнили їх з заручникiв тiєї лоджiї. Вийшли i ми, я оглянув давно фарбованi коридори та вирiшив скористати з вбиральнi, дався в знаки холод в театрi. Вбиральня, як виявляється, на концертах світового рівня є платною, а гаманець в гардеробнiй... Ну тут i я зайорзав. Повернутись прийшлося в гардеробну за копiйками, а тут знову дзвiнок, кiнець антракту. Повернувся до своєї супутницi в лоджiю i зрозумiв... Англомовнi нас покинули, а мамусi з дiточками обговорювали непохитнiсть адмiнiстрацii на їх звернення, про незручностi причиненi за 140грн.

Так ось, я так думаю, може неварто на такому рiвнi проводити такi прекраснi заходи, та щей свiтового значення. Чи в тi 140грн. хоча б зробити безкоштовною вбиральню. Або в програмку за 25грн. вписати - вбиральня платна - 50коп. Соромно, що, повернувшись в країну проживання, та пара розкаже про Львiвський оперний театр. Задумайтесь тi, хто так рветься в Європу та взяв на себе вiдповiдальнiсть приймати закордонних гостей на свiтового рiвня заходах.

Юрко Куравченко, для JeyNews

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: