 |
Завантаження...
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||
| ||||||||
 Синтетики з живим серцем06.11.2007 11:01  Проблеми є різні: великі і малі, вагомі та не дуже, локальні та глобальні, але все-таки це проблеми, які частенько полюбляють чорною хмарою висіти над нашими бідними голівоньками. Ви погоджуєтесь зі мною? Мабуть, погоджуєтесь, коли дочитали до цього слова і далі продовжуєте читати. Вам цікаво про що мова? І мені цікаво, що з того вийде….Не логічно? Помиляєтесь. Зберігаю інтригу… Не хвилюйтесь, розв’язка буде…. Тільки згодом.Як часто доводиться бачити бездарні речі, безглузді фільми, читати банальні книги, відвідувати надандеграундні вечірки, де ніхто не знає що і для чого всі тут зібрались. « Часто.»- скажете ви. Проста відповідь, не так? Дивуємось із нашої винахідливості, а може,й тупості. Смішно… може й смішно. Надіюсь, ці слова не видаються надто сюрреалістичними, в них інше призначення – показати, висвітлити промлему кризи естетики в мистецтві. Ще одне відхилення, деформація для когось і канонічна форма для інших - обличя модерної краси. Намагаєшся вдивитись в те обличчя, та не знаєш з якої сторони і куди дивитись. Чи то розум наш не сприймає такого потоку інформації, чи, може, мистецтво давно перестало бути індивідуальним проявом таланту, обдарованості, геніальності решті- решт. Світ творчості, звісно, живе і розвивається. Набирає нових форм, змінюється як і все у цьому світі. Ми пройшли складний шлях духовних перетворень та зміни ціннісних орієнтирів, еволюціонувавши від класичного до модерного типу мислення. Цей перехід асвідчує, що людська сутність, прагнення та бажання зазнали кардинальних змін. Модерністи намагаються створити нові, експерементальні форми раціонального, в той час як класика і є цією формою. Парадокс полягає не тільки в своєрідному тлумаченні поняття новітнього мистецтва, а й в сприйнятті його цінностей. Замість творіння вищого гатунку нам нерідко пропонують низькосортний продукт. Для більшості сучасних письменників на першому місці – вкластись у певний популярний формат, вчасно здати «продукт»( щоб спонсори не мали претензій) і , звісно ж , забрати сій чесно зароблений гонорар. У цьому списку не знайшлось місця для такої «дрібнички», як якість. Сьогодні це слово не є пошерене у лексиконі молодих і не дуже авторів. Краще завуалювти його під знаком «Особлива творча манера». Придертись немає до чого, та й критикам можна представити контраргументи , захищаючись від несправедлтвих «придирань». Дуже часто спостерігаємо особливе явище на нашому літературному ринку – миттєве зростання попиту на якусь книжку, і появу супермодного митця. І справа не так в його геніальності, як в хорошому, професійному піарі. Трішки загадковості, демонстративності, крикливого «я», безкоштовних презентацій з фотосесією- і популярний бренд готовий. Заперечивши одну істину – знаходиш іншу. Як показує досвід, із заперечення починається становлення чогось нового. Та чи можна вважати «нове» завжди прогресивним. Ви задумувались над тим, що читаєте, що дивитесь, і яка його цінність. Чи можна наїстись синтетикою xxi століття? Напівфабрикатні продукти в магазинах, хот-дог у роті і погляд сучасної людини, де є байдужість до напівфабрикат них продуктів і хот-дога у роті. Ми стаємо такими «новими». Книжкові полиці заповнені продукцією різної тематики і на різний смак. Десь позирає Шекспір, Гайдеггер чи Мольєр , а біля них , а може, й перед Забужко, Карпа, Дерш… Прізвища відомі усім. Кому ж надати перевагу? Визнані майстри пропонують завжди якісну продукцію. Але ж старе і стандартне у когось викликає нудоту. Та й «неправильні, протестуючі, відверті» речі завжди манили. Єва ж таки зірвала заборонений плід. Відчула смак табу. Як краще вчинити в такій непростій ситуації? Прочитавши класичний твір і модерний виникає дивне відчуття розгубленості. З одного боку, тобі здається, що одна книжка «замудра», а інша – «немудра». В одній потрібно напружувати мислення, а в іншій логіка відсутня, або елітного сорту(для розуміючих). Тепер залишилось розібратись, де оригінал, а де дешева копія. І тут мовиться не про окремих авторів чи діячів. Все набагато глобальніше. Не можна однозначно й беззастережно стверджувати, що молоді митці не талановиті. Зовсім ні, це було б не етично та й не справедливо. Як говорив Сократ : «Платон мені друг, але істина важливіша», тому у нашому випадку поєднання бізнесу та мистецтва не завжди приносить бажані результати. Варто фільтрувати особисті інтереси від суспільної праці, адже те, що ти пишеш впливає на тих, хто це читає. Якщо сучасна людина читатиме тільки про насильство, секс, наркотики, смерть, безглуздість і марноту життя, то чи зможе вона повірити, що реальний світ речей не є втраченим і синтетичним. Чи виконуватиме мистецтво тоді свою евристичну функцію, допомагаючи розуміти добре і зле. Чи будуть читачі співпереживати з головними героями, впиваимсь барвистістю мови, летіти за думкою автора, бачити глибину змісту, форми, відчувати магічні прояви у кожному слові, мати змогу доторкнутись до чогось вищого. В ідеалі такі стандарти мали б бути притаманні в більшій чи меншій мірі усій друкованій продукції, а не окремим музейним екземплярам. Немає хорошої і поганої літератури. Це поділ, а будь-який поділ – умовний. Існують певні пропорції наших смаків та готової продукції. Ці пропорції змінні і змінюватимуться завжди. Пощастить, якщо наші смаки і відчуття досконалості керуватимуть вибором духовної їжі, а не навпаки. Не варто ковтати літературу, як безсмакову масу, якої так багато і яка так легко перетравлюється. Набагато приємніше і корисніше відчувати насолоду від маленької крихти смачного художнього пирога. Досконалості немає меж…. Ви також про це подумали? От і молодці. Будучи розумними, мислячими, інтелігентними людьми ми не можемо сприймати штучні речі. Виховати в собі гурмана складно, але це не є нездійсненною мрією «втраченого» покоління. Зовсім ні! Не думайте, що ми всі примітивні створіння, роботи з процесорами замість серця. На щастя, у нас ще б’ється ота дивна штукенція - живе серце. Кожного дня, поступово, у процесі вивчення світу не заплющуйте очі на його деформації, недоліки. Навпаки, вдивляйтесь в істинну красу та огиду. Лише тоді ти стаєш стійкою особистістю, яка не стоїть перед вибором, « Що обрати?»,а завжди знає «Мені потрібно тільки це!» P.S. Ми зможемо! Повірте, я знаю… Романія Горбач, для JeyNews Війна цивілізаційКров і нафта Кавказу Цукровий діабет - надто дороге „задоволення”… Інші статті Коментарі |
    Завантаження новин...
Завантаження новин...
|
|
|
Відвідування: |
Безlimitні нотатки,
Журнал Музеї України,
інформаційно-пізнавальний журнал Нова Січ,
Святий Миколай в Україні,
Рожевий Слоник: творчий портал,
Все про помаранчеву революцію