ЧАЕС – пріоритет державної політики України
19.05.2008
14:59
Сьогодні у Києві відбулася спільна прес-конференція з актуальних чорнобильських питань за участю Віце-президента ЄБРР Хорста Райхенбаха, Директора Департаменту з питань ядерної безпеки ЄБРР Вінса Новака, Віце-прем'єр-міністра України Григорія Немирі та Міністра МНС Володимира Шандри.
-- Чорнобильська АЕС останнім часом стала предметом пильної уваги світової громадськості. На жаль, ланцюг негативних подій, початком якого став вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС 26-го квітня 1986 року, продовжується і донині, -- заявив Міністр МНС Володимир Шандра. Масштаби наслідків Чорнобильської катастрофи для навколишнього середовища, здоров'я людей, розвитку суспільства й економіки є величезними. За словами В.Шандри, оцінка прямих затрат на ліквідацію аварії на ЧАЕС та її наслідків для періоду 1986-1991 р.р. – 19,1 млрд. дол. США. Прямі збитки (втрати матеріально-майнових комплексів та окремих об’єктів економіки) лише у зоні відчуження Україною оцінені на суму 1,385 млрд. дол. США. Сумарні прямі збитки матеріальних об’єктів та об’єктів економіки за межами зони відчуження Україною оцінені як 0,84 млрд. дол. США. Оцінка непрямих збитків України (втрати від невикористання сільгоспугідь, водних і лісових ресурсів, вартість недоотриманої електроенергії, збитків від мораторію на введення у дію нових потужностей на існуючих об’єктах атомної енергетики) від аварії на ЧАЕС -- 163,74 млрд. дол. США (3,4 річних обсяги ВВП України, вироблених за 1997 р.). Внаслідок дострокової зупинки енергоблоків ЧАЕС сума щорічних витрат України щодо підтримки у безпечному стані зупинених енергоблоків цієї АЕС та перетворення об’єкта „Укриття” на екологічно безпечну систему складає приблизно 50 млн. дол. США, – повідомив очільник МНС.
На виконання Меморандуму про взаєморозуміння, відповідно до розробленого у рамках проекту TACIS Європейської Комісії Рекомендованого Плану Дій перетворення об'єкта „Укриття”, повинно завершитися вилученням із нього паливовмісних мас і установкою регулюючого контролю. На цей час у рамках Плану організації заходів (SIP) виконується перша частина цього завдання – створення нового безпечного конфайнменту. Друга (саме вилучення) – концептуально повинна бути сформульована як загальне завдання всіх держав – учасників Меморандуму. Це завдання вищого рівня за складністю та витратами, оскільки, за оцінками фахівців, в об'єкті „Укриття” зосереджені понад 150 тонн палива зруйнованого реактора, близько 5,5 тонн свіжого і 15 тонн відпрацьованого палива. Значна кількість ще не виявленого палива може знаходитися в завалах центрального залу зруйнованого блоку. Все це робить процес вилучення паливовмісних мас найбільш дозовитратним видом робіт і вимагає для вирішення цього завдання спільних зусиль фахівців із питань ядерної безпеки
та радіаційного захисту всіх розвинених країн. Уряд України виходить із того, що подолання наслідків Чорнобильської катастрофи залишається пріоритетом державної політики. Витрати на розв’язання проблем мінімізації Чорнобильської катастрофи для періоду 1992-2005 роки складають більше 7 млрд. дол. США.
За оцінками України, у зв’язку із затримкою добудови СВЯП-2 (початковий термін виконання робіт із будівництва -- з 14.06.1999 р. до 15.03.2003 р., згідно з новими термінами, закінчення будівництва -- березень 2013 року) щороку на підтримку в робочому стані систем, обладнання щодо поводження з ядерним паливом, та на утримання ліцензованого персоналу ЧАЕС додатково витрачаються близько 15 млн. € бюджетних коштів. За словами Міністра Шандри, за 10 років це становить близько 150 млн. €, вилучених із бюджету нашої країни. Витрати України щодо забезпечення бар’єрної функції зони відчуження, що спрямовані на запобігання виносу радіонуклідів за межі зони відчуження водним, повітряним і техногенним шляхами; безпечну експлуатацію радіаційно небезпечних об’єктів, їхній фізичний захист; поводження з радіоактивними відходами (збирання, сортування, перевезення, дезактивація, захоронення); проведення моніторингу довкілля, інформування населення про радіаційний стан; підтримку території у належному санітарному та пожежобезпечному стані; експлуатацію інженерних мереж та об’єктів; забезпечення правового режиму території та інші, складають щороку більше 20 млн. доларів США.
Аварія на ЧАЕС переконливо продемонструвала: витрати на забезпечення безпеки ядерних установок істотно менші за витрати на ліквідацію наслідків можливих аварій, а також продемонструвала необхідність створення і підтримки високого рівня національної системи реагування у разі потенційних техногенних аварії, -- наголосив Міністр МНС Володимир Шандра.
JeyNews
наступна → На Миколаївщині рятувальники МНС допомагають селянам ліквідовувати наслідки випадіння сильного граду
попередня ← Учасники перестрілки в центрі Одеси увечері 18 травня затримані
