Чи потрібен «Свіжий вітер»?

Михайле Зеновійовичу, Ви недавно очолили Львівську обласну організацію партії «Народна влада», яка пропагує євросоціалізм. Скажіть, будь ласка, що таке євросоціалізм? Чи це часом не є пострадянський неосоціалізм, або чи це не той відомий нам соціалізм, але в новій обгортці?  

М.З.: Євросоціалізм вже давно крокує по Європі, хоча таке словосполучення є новим для України. В Швеції, як одній із найкращих країн світу, давно створена і успішно функціонує модель шведського соціалізму. Там, наприклад, в середній школі діти безоплатно отримують всі навчальні підручники, безоплатно харчуються тощо. Ставши студентами, вони не платять за навчання, а платять лише за проживання в гуртожитку. Якщо в студента виникає потреба у власних коштах і він ніде не працює, то йому можуть надати споживчий кредит під 2-3% на 30 років. Навіть, якщо протягом 30 років цей кредит не вдається віддати, то його можуть пролонгувати аж до пенсійного віку, але таких випадків ще не фіксували. Для громадян України, які навчалися у вишах в часи Союзу, така ситуація із безплатним навчанням добре відома. Тут можна лишень додати, що після вузу студентам в ті часи було гарантовано робоче місце та житло, як молодому спеціалісту. Тому, як би хто не крутив із словом «соціалізм», в ньому нічого поганого не має. Проте, в пам’яті старшого покоління це слово викликає негативні емоції, бо пов’язує їх із репресивною машиною, що панувала в Радянському Союзі і пригнічувала республіки в їх національному розвитку, нав’язуючи чужу мову та культуру тощо. По своїй суті соціалізм проповідує соціальний захист працюючим щодо своєчасної і належної виплати зарплати, щодо створення роботодавцем належних умов праці, неможливості звільнення працівника з роботи без поважних на це причин і т.д.

Не думаю, що підтримуючи на референдумі 1991 року незалежність України наші громадяни мріяли про приватизацію, яка позбавить народ його частки власності на загальнонародне добро, зробить немічним та беззахисним перед авантюристами та казнокрадами, змусить виїжджати за кордон в пошуках куска хліба для того, щоб врятувати свою сім’ю. В 1991 році кожен з нас розраховував на те, що суспільно-економічний уклад життя буде збережено, а всі ми отримаємо свою власну державу із своїми національними символами, мовою, владою тощо. Що тепер нам не доведеться годувати весь Радянський Союз та країни Азії та Африки, де СРСР хотів запровадити радянську владу. На цю тему можна дуже багато говорити. Розрахунок на те, що ринок та ліберальна система все впорядкують є звичайною брехнею тих, хто хоче жити за чужий рахунок, а тому не потрібно лякати читачів «неосоціалізмом» чи «соціалізмом в новій обгортці». Нагадаю, що Іван Франко був першим українським соціалістом, який хотів захистити поневолених галичан, які працювали на чужих копальнях та фабриках, але при цьому він наголошував, що Україна понад усе. Такої ж позиції дотримується і наша партія «Народна влада».  

  Перебуваючи в м. Львові Й. Вінський сказав, що троє членів вашої партії увійшли в коаліцію. Виходить так, що партія «Народна влада» причетна до створення антиконституційної більшості у Верховній Раді, а цих трьох нардепів зараз в народі називають «тушками». Чи не здається Вам, що за таких обставин вашій політичній силі важко буде переконувати галичан під час місцевих цьогорічних виборів?

М.З.: Як правило при прийняті важливих державницьких рішень політики користуються законодавством, політичною доцільністю та здоровим глуздом. Не завжди вдається витримати вимоги цих трьох принципів. Можливо для Вас буде дивно, але в даному випадку жоден із цих принципів не був порушеним і я можу це обґрунтувати. Правда, мені доведеться відкрити Конституцію. Цитую ст. 83 Конституції: «У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України». Якби в тексті було написано, що коаліція формується на основі депутатських фракцій до складу яких входить більшість народних депутатів, тоді всі б зрозуміли, що коаліцію можуть формувати виключно фракції, які в своєму складі мають більшість народних депутатів. Це по-перше. По-друге: слід знати і пам’ятати, що суб’єктами в прийнятті рішень у Верховній Раді залишаються депутати, а не фракції, а тому саме вони, а ніхто інший повинні формувати більшість.  

  Пробачте, але Конституційний  Суд в 2008 році  сказав, що коаліцію можуть формувати лише фракції. Окрім цього, депутати, відповідно до Конституції не можуть перебувати поза фракцією, бо їх не входження або вихід із складу фракції тягне за собою дострокове припинення повноважень народного депутата. Як Ви це можете прокоментувати?  

М.З.: Дійсно, в рішенні Конституційного Суду в 2008 році йдеться про те, що коаліцію формують фракції. Але я б попросив, щоб особи, які хочуть коментувати юридичні рішення політичного характеру мали, в такому разі, належний рівень знань і досвіду, бо, на жаль, більшість з них ніколи не читала Конституції і оперує лише слухами або коментарями зацікавлених осіб, які не завжди є об’єктивними. Пробачте, але і тут мені доведеться вдаватися до Конституцію. В ст. 81 сказано, що не входження чи вихід депутата із фракції є причиною дострокового припинення його повноважень на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії чи блоку. Тут йдеться саме про той закон, яким передбачалося застосування імперативного мандату щодо депутатів, які не увійшли або вийшли із фракції, але на цей закон Президент Ющенко наклав вето, яке Верховна Рада не змогла подолати. Тому через відсутність механізму, яку мав забезпечити згаданий закон, ця норма не діє і саме тому політичні партії та блоки не приймали відповідних рішень з цього приводу. Вони добре знають, що, навіть, якби вони і прийняли таке рішення, то воно було б скасоване в судовому порядку. Максимум на що вистачило лідерів політичних партій, від яких відійшли їхні депутати, так це на те, щоб цих депутатів обізвати «тушками».

А тепер щодо Рішення Конституційного Суду. Потрібно знати, що будь-який суд, в тому числі і Конституційний, не має права виходити за межі позову, звернення чи подання, з яким відповідна особа звертається в суд. В 2008 році група депутатів звернулася з проханням дати тлумачення словосполученню «коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України» і не більше. Тому КСУ  дав саме таке тлумачення, що коаліцію формують депутатські фракції. Тут потрібно нагадати, що у Верховній Раді, при умові прийняття вище згаданого імперативного мандату, можуть існувати лише два політичних суб’єкти – це коаліція і опозиція. Опозиція – це меншість, а коаліція – це більшість, а відповідно коаліція може створюватися лише фракціями, які мають у собі більшість нардепів. Суд при цьому посилався на статтю 81 Конституції, де йшлося про імперативний закон, але депутатам його не вдалося прийняти, тому маємо таке тлумачення КСУ. Але якби ті, хто звертався в КСУ за роз’ясненням запитали про те, хто є суб’єктом формування коаліції і суд таким суб’єктом назвав би тільки фракції, то це була б інша розмова.

Виходячи з цього, стверджую,  що більшість у Верховній Раді  сформована законно, що депутати  нашої партії нічого протиправного не зробили і нам не має чого встидатися. Хочу лише добавити, що в момент формування більшості потрібно було приймати рішення про те, чи зберігати в країні політичну і економічну дестабілізацію, безлад і хаос та йти на чергові дострокові вибори, які нічого б не міняли, чи сформувати коаліцію, а відтак і уряд, та приступати до наведення порядку в країні, яка була на межі свого існування. Наші депутати зробили правильне політичне рішення відповідно до Конституції і здорового глузду і це галичани повинні зрозуміти правильно. 

  Що отримають львів’яни від приходу в органи місцевого самоврядування представників партії «Народна влада»?

М.З.: Львів’яни отримають новий європейський підхід у вирішенні місцевих проблем. Наша позиція випливає із вимог Європейської Хартії щодо місцевого самоврядування, згідно якої, громада має право самостійно і в належному рівні розпоряджатися своїм майном і своїми коштами в повному об’ємі, незалежно від ідеологічних та партійних позицій тих чи інших політичних сил країни. Ми напрацьовуємо дуже цікаву програму, з якою підемо на вибори. Переконаний, що вона дуже сподобається львів’янам не лише своєю новизною, а й простотою і зрозумілістю для кожного. Але про це поговоримо пізніше, десь ближче до виборів. 

  Які нові обличчя у владі від партії «Народна влада» побачить Львівщина? 

М.З.: Від нашої партії Львівщина  побачить лише нові та цікаві  молоді обличчя, адже ми ще  ніколи не були при владі.  Прізвища нікому нічого не скажуть, хоча ми представимо молодь середній вік якої коливатиметься в межах 35 років, якщо не враховувати мої 55. Кістяк нашої молодої команди складають випускники Інституту громадянського лідерства – люди з високим рівнем інтелекту і надзвичайної громадської активності. Переконаний, що саме за такими людьми наше майбутнє і саме такі люди повинні зараз прийти до влади.  

  Чи має шанс ваша партія «протягнути» своїх депутатів на Львівщині до влади? 

М.З.: «Тягнути» нам нікого не доведеться, бо ми прийдемо до влади самостійно без допомоги тих, хто «тягне». В нас не має великих фінансових чи адміністративних ресурсів, але в нас є велике бажання щось змінити в нашому краї на краще. Люди повинні в такому регіоні, як Львівщина, жити заможніше, веселіше, спокійніше та красивіше і для цього ми прикладемо максимум зусиль. 

  І на кінець. Скажіть,  чи готові ви  до об’єднання на цих виборах із іншими політичними силами? 

М.З.: Кажуть: «Нема так зле, щоб на добре не вийшло». Політичні сили, які сьогодні є при владі всіма доступними і недоступними методами хочуть позбавити нові партії права належним чином боротися за своє представництво у місцевому самоврядуванні. До цих нових партій, окрім нашої, я відношу «Фронт змін», «Сильну Україну», «Громадянську позицію» та «Удар». Названі партії, нажаль, можуть брати участь лише у виборах до обласної ради. Наша партія «Народна влада» має дещо ширші можливості, оскільки ми можемо брати участь у виборах мера та депутатів до рад м. Львова та Червонограда, мера і депутатів Золочева і Золочівського району, а також депутатів до Стрийської районної ради. В нас, поки що, не має достатньої кількості таких особистостей, які могли б на належному рівні бути представленими в цих органах влади. Тому я неформально зробив пропозицію всім цим обласним партійним організаціям, а також громадським організаціям, скористатися з наших можливостей і без будь-яких попередніх умов взяти участь у виборах від нашої партії, як цього вимагає недолуге сьогоднішнє законодавство. Ми навіть запропонували назву такого неформального громадсько-політичного об’єднання – «Свіжий вітер». Нам дійсно пора докорінно змінити персональний склад депутатських корпусів Львівщини, бо там впродовж багатьох років засідають одні і ті ж люди, які вже не здатні робити реформи, які стали пристосуванцями і дбають більше про власну кишеню, ніж про свою громаду.  

 
Фото MediaStar

Розмовляв Юрко Курачвенко для JeyNews

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: